Текстові документи

Мої  найкращі уроки.

ЗМІСТ

            1. Цикл уроків для початкової школи з використанням  

         економічного компоненту «Економіка мандрує – на уроках 

         в нас гостює» --------------------------------------------------- 5 - 54

           2. Цикл уроків з економіки для  учнів 4 класу ------- 55 – 93

          

           4. Список використаної літератури   ---------------------      94

Шановні колеги !

Ви можете запитати: ”Навіщо дитині економіка?”.

Прислухайтесь до розмов малечі. Ви  почуєте, як вони обговорюють проблеми безробіття батьків, дефіцит сімейного бюджету, зростання цін і навіть динаміку курсу долара. Звичайно, це відбувається на рівні «гри в дорослих», але важко заперечити, що економічні проблеми хвилюють і дошкільнят, і учнів  початкової школи.  

Врешті – решт, кожен з учнів початкової школи колись стане дорослим і буде робити свій вибір. Як зробити його правильно? Адже від цього вибору залежить майбутнє  кожної людини і країни в цілому.

Починаючи роботу над даною темою, я поставила перед собою завдання виховати  особистість, яка вміє:

• розумно споживати;
• економити і робити це грамотно;
• добре працювати  і розуміти, що це важливо;
• пишатися своєю країною, містом, селом і вчитися бути громадянином;
• розуміти, що держава повинна спілкуватися з іншими державами, торгувати між собою;
•  приймати економічно обґрунтовані  рішення.

  Наші сьогоднішні малята – це майбутні громадяни країни, дорослі люди, на плечі яких ляже відповідальність за розвиток країни і забезпечення добробуту власної родини.  На своєму життєвому шляху вони потраплятимуть  у різні  життєві ситуації. Якщо  я навчу їх спілкуватися з батьками і знайомими, поясню - де і чому навчатись, де і що купити, як вести власне господарство, скільки грошей витратити, які видатки першочергові, де працювати, як заробити більше грошей, де їх зберігати, як керувати підприємством - то її супроводжуватиме успіх.

   І я, як вчитель,  намагаюся їм у цьому допомогти.

  Сподіваюся, що наданий мною матеріал допоможе вам у роботі.

Криворізька спеціалізована школа №9

з поглибленим вивченням економіки,

іноземних мов та права

  

                                   Цикл уроків для початкової школи            

                                  для  формування національної    

                                  свідомості та патріотизму

                    з використанням економічного компоненту

                     Укладено Ткачик Світланою Ярославівною

   Предмет: «Навчання грамоти»                    1 клас     

Тема: «Закріплення букви ч. Бесіда про українські Карпати, життя і працю людей. Вивчення  вірша «Карпати».

Мета: закріпити вивчення букви ч, її звукове значення;

           формувати в учнів навичку читання;   

            розширювати   словниковий запас, поповнювати  

            новими словами;

           розвивати пізнавальні інтереси, пам'ять.

           Познайомити дітей з життям та працею чабанів у

           гірських  місцевостях Західної України.       

           (Економічний компонент)

           Виховувати любов до Батьківщини.

           Прищеплювати повагу до праці.

Обладнання: іграшкова овечка; вірш з пропущеними буквами і правильний  зразок на випадок, якщо діти не відгадають; складові таблиці; карта України; ілюстрація човна; ілюстрації Карпат за змістом віршів; асоціативна квітка(ілюстрація вівці та слова у формі овечок: одяг, взуття, молоко, сир(бринза), м'ясо); словникова скарбничка та слова, що будуть вивчатися на уроці: полонина, отара, вівчар, чабан, співаночки, трембіта, смерічки; фонограма трембіти; фонограма гуцульських мелодій для фізхвилинки; фонограма пісні «Кривий Ріг – моє місто».

Підготовка: розпитати, хто бував в Карпатах; запропонувати принести фото, у кого є; роздати віршики  дітям з хорошою пам’яттю та виразною дикцією; підготувати головного героя – хлопчика – гуцула з дітей класу.

Хід уроку

І. Організація класу                                      

(Елемент казковості)

Вчитель:

- До мене сьогодні зранку хтось подзвонив у двері. Коли я відчинила, то побачила там… Кого я побачила ви дізнаєтесь, якщо відгадаєте загадку:

                                                 І мала, і кучерява,

                                                 І тихенька, і ласкава.

                                                 Має брата баранця,

                                                 Називається…    ( вівця)

- Знаєте про що вона мені розповіла? Коли вона паслася  в горах разом з мамою і татом, то відійшла дуже далеко від них і заблукала. А хитра чаклунка сказала, що овечка лиш тоді повернеться додому, коли знайдуться такі чемні діти, які виконають всі завдання чаклунки.

 - То, що, діти, допоможемо овечці?

ІІ.  Повторення вивченого, закріплення

1) Артикуляційна розминка. Перше завдання чаклунки:

 - Чаклунка викрала букву з чудового вірша.

Прочитайте вірш, вставляючи замість сніжинок букву, яку вивчаємо:

 - *орна ні*енько -  *арівни*енько !   

 - *ом не ба*имо твого ли*енька?

 - *и ти соне*ка   *екала ?

 -  *и від нього утікала?

- Де в цих словах знаходиться буква, яку ми вивчали на попередньому уроці?

- Який звук ця буква позначає?

- Які слова зі звуком ч ви зустріли у цьому творі?

- У якому слові буква ч зустрілася вам двічі?

- Нагадую, вам, діти, що в українській мові звук, що його позначає буква ч, вимовляємо  твердо.    

2) Робота зі складовими таблицями. Друге завдання чаклунки:

 - А зараз ви можете попрацювати чарівниками, і утворити нові слова.

                                                    Бо 

                                        Ні                     До

                                   Рі                                 Па                             

                              Ру                                          Ка                                     

                                          ЧКА

- Молодці. З цими перешкодами ви гідно впоралися.

ІІІ. Повідомлення теми уроку

Заходить хлопчик в українському одязі.

Хлопчик – гуцул: 

       - Добрий день вам, добрі люди.

   Нехай Бог із вами буде.

Вчитель:   Хто ти, хлопчику маленький?

Хлопчик:   Я син України – неньки?

Вчитель:    Звідки  ти? Як тебе звати?

Хлопчик:   Я Іванко з Закарпаття.

   По горах гуляю.

   Я татові – вівчарю

   овець пасти помагаю.

   А яка із них чудна,

   Не слухає чабана,

        Швидко завертаю.

Вчитель:   Що ж ти робиш в нашім криворізькім краї?

Хлопчик:  Я овечку шукав. А її забрала чаклунка. Мені вона сказала, що я знайду її в місті де виробляють метал, в школі, де вивчають економіку. Ось чому я прийшов до вас.

Вчитель:  Ти прийшов за адресою. Ось твоя овечка. Але забрати ти її зможеш лише тоді, коли діти виконають всі завдання чаклунки. Тож залишайся на уроці, працюй разом з нами і повернешся разом зі своєю овечкою додому.

Бо саме сьогодні ми збираємось побувати на твоїй батьківщині, дізнатися про її красиву природу, про працьовитих та щедрих людей. Та вивчити нові слова з буквою ч.

IV. Формування нових знань

  Вступна бесіда.

Вчитель:

- Велика і прекрасна наша Україна. Є в ній зелені ліси і безкрайні степи, глибокі моря і високі гори. Наше з вами місто знаходиться в тій частині України, що зветься степом. А наш Кривий Ріг називають металургійним центром держави. Тому, що тут виплавляють метал для виробництва машин, кораблів, літаків. Знаходиться наше місто на сході України, а ми з вами сьогодні побуваємо в гостях на заході нашої країни.

(На карті України показати місця про які йде мова.)

- Яким видом транспорту ми будемо подорожувати?

- Тим, в назві якого є звук [ч].

- Що ж це може бути?

                            Дивний візок біжить через струмок,

     Веслами махає – слід за собою замітає. (Човен )

- Ну, звичайно, це човен. Приготуйтеся! Вирушаємо.

(Діти встають біля парт)

Рухавка

       Сонечко сяє, (руки догори, шевеління пальчиками)

        Сопілочка грає, (імітування гри на сопілці)

       Річка тече, (імітування хвиль)     

       Човник пливе. (імітація руху човна)

        Правим веслом загрібаєм, (колові рухи правою рукою)

        Лівим веслом загрібаєм. (колові рухи лівою рукою)

         В подорож ми вирушаєм. (колові рухи двома руками)

Вчитель: По річці Дніпро, через Черкаси, Чернівці,  по гірській річечці Черемош ми попливемо на захід України. (Показати по карті)

- У яких словах почули звук [ч]?

- Молодці, ви дуже уважні.

- На західній частині України розміщені гори Карпати. Найвища гора має назву Говерла. Називають цей край Закарпаттям.

Діти в національному одязі розповідають про Закарпаття.

(На дошці в цей час вчитель прикріплює відповідні ілюстрації.

За наявності комп’ютера – показ фільму чи фотоматеріалів.)

  Помандруємо сьогодні,

  попливемо ми у даль,

  Аж на захід України –

  У Карпати – гірський край.

Тут озера, швидкі ріки,

                            І джерела й  болота.

           Тут ростуть стрункі смерічки,

                             Мінеральна тут вода
Вечірня роса, і роси ранкові,
На полонині – трави шовкові.

 Вершина Говерли ховається в хмарі,
 Вівці до купи зібрались в отарі.
                                   Дощ і веселка, хлопці й дівчата,

                    І дерев’яна батьківська хата.
                                  Гуцульські пісні, і гуляння народні,
                              Багаті Карпати – на чари природні.

ЕКОНОМІЧНИЙ КОМПОНЕНТ.

(Вводиться поняття «Галузі народного господарства» (без термінології)).

Вчитель:   Люди тут живуть працьовиті, вони займаються сільським господарством. Вирощують овочі, фрукти, а ще вигодовують свійських тварин. Особливо там розвинуте вівчарство.

(Поняття «виробництво», «природні ресурси», «задоволення першочергових потреб»)

Хлопчик – гуцул:

(Хлопчик розповідає віршик, а на дошці з’являється асоціативна

квітка. В центрі  - вівця,  а по кругу, у вигляді овечок,  слова: одяг, взуття, молоко, сир (бринза), м'ясо.)

-  Вівці -  дуже корисні свійські тварини.

Вони дають вовну і шкіру на теплі речі для людини.

Смачне і корисне  молоко овече ,

з якого виготовляють сир,

що називається бринзою, до речі.

Вчитель:Праця вівчарів  - нелегка. Навесні, коли гірські полонини (луки) вкриваються соковитою травою, чабани женуть отари овець високо в гори і там випасають їх до зими. Тільки на зиму чабани повертаються в рідні села.

 Колись вони були повністю відірвані від життя людей, а зараз мають можливість слухати радіо, дивитися телевізор, читати газети і книжки. Вівчарі в горах люблять співати пісні, грати на народному інструменті – трембіті. (Вмикається запис муз. мелодії трембіти)Звуки трембіти чути далеко в горах, вони долинають і вниз, у села, де живуть сім’ї вівчарів.

- То чим займаються люди на Закарпатті?

- Які слова зі звуком [ч] ви почули ?  

V. Закріплення читацьких навичок

Робота з підручником. 

а) Ознайомлення з оповіданням «На полонині. »

 - Про Карпати нам сьогодні розповідатиме і наш Букварик. Відкрийте його на сторіночці 88 і розгляньте малюнок. Чи можна здогадатися про що буде йти мова в тексті? (Очікування, передбачення).

Послухайте текст і дізнайтеся чи справдились ваші сподівання.

(Читає вчитель)

б) Словникова робота.

(На дошці вивішується «Словникова скарбничка», а нові слова, у вигляді монет, довкола неї.)

- Що нового дізналися?

- Які нові слова почули? Давайте з’ясуємо їх значення.

вівчар, чабан – людина, яка випасає овець;

отара – велика кількість овець, стадо;

трембіта – музичний інструмент;

смерічки – хвойні дерева, схожі на ялинки;

полонина – гірська лука, вкрита травами;

співаночки – пісні.

в) Перевірка сприйняття. Третє завдання чаклунки.

- Як звали дівчинку?

- Куди ходила Марічка з татом?

- Що таке полонина, вівчар, отара, трембіта, смерічки, співаночки ?

г) Читання тексту учнями самостійно.

VІ. Фізкультхвилинка

- Ми сьогодні говорили про трембіту. Давайте трішки відпочинемо та потанцюємо під ритми гуцульських співаночок.

    д)Робота в групах                              

(Вибіркове читання.)Четверте завдання чаклунки.

- Що несла Марічка чабанам?

- Як вони зустріли Марічку?

- Який настрій був у Марічки?

- Хто співав веселі співаночки?

- Про що розповідали вівчарі?

VIІ. Опрацювання вірша «Карпати».

Вчитель:

Красиві Карпати взимку, коли все вкрите білим снігом. Красиві вони восени. Та найкращі Карпати навесні. Якраз про це розповідається у вірші Карпати.

1.     Первинне сприйняття вірша.

Під звуки трембіти вчитель читає вірш. Учням дається завдання уважно послухати , щоб відповісти на питання:

-         Про яку пору року цей вірш?

-         Якими стали Карпати весною?

-         Що чути з полонини?

-         З яким настроєм треба читати цей вірш?

2.     Читання вірша підготовленими учнями.

3.     Читання вірша хором для запам’ятовування.

4.     Слухання вірша.

VIІІ. Розвиток зв’язного мовлення

- Ось ще одне завдання від чаклунки.

Прочитайте загадку.

Які слова допомогли вам її відгадати? З чим порівнюють хмари?

Чи однакові за значенням слова хмара, хмарка, хмаринка? Коли їх вживають?

IХ. Підсумок уроку

Вчитель:

- Як добре в гостях, та час повертатися додому.

- Де ми з вами сьогодні побували?

 - Що нового дізналися?

 - Якими новими словами поповнили словникову скарбничку?

 - Які слова зі звуком [ч] запам’ятали?

- Що ж, всі завдання чаклунки ви виконали, тож можемо віддати овечку Іванкові і спокійно повертатися додому.

(Фонограма пісні Кривий Ріг – моє місто)

Предмет : «Природознавство»                   1   клас   

Тема: « Із чого людина виготовляє предмети вжитку»

Мета: формувати поняття «першочергові потреби», «природні ресурси»,   

            тренуватися у визначенні з якого матеріалу виготовлено рукотворне 

            тіло,

            розвивати вміння спостерігати, робити висновки, узагальнення,

            виховувати дбайливе ставлення до своїх речей, природних ресурсів,  

            повагу до праці людей.

Обладнання: великий м’яч з дитячим рюкзаком,

            замки з кольорового паперу,

            м’яч – копілка з цукерками за кількістю учнів,

            підручники та зошити,

           фотоматеріали «першочергових потреб»,

           відеоматеріал «Як хліб потрапляє на наш стіл».

Хід уроку

І. Організація класу

- Станьте, діти, всі рівненько,

                                            посміхніться гарненько.

                                           Тож  урок розпочинаймо,

                                            гостя нашого стрічаймо.

-         А щоб дізнатися, хто ж до нас завітав, відгадайте загадку:                   Всі його ногами б’ють,

                                           відпочити не дають.

                                 Він не журиться, не плаче –

                                           по зеленім полі скаче.

- Так, це м’яч. Але не простий. Він чарівний. Котиться по всій планеті.Заглядає на всі спортивні майданчики.Нещодавно повернувся із «Євро – 2012» і завітав до нас. Та ще й з портфеликом, як справжній учень. Дуже хоче побути у нас на уроці.

- Ну, що, залишимо його у нас?

- Де ж його посадити, всі парти зайняті?Мабуть нехай посидить за моїм столом.

- А що ж це на його портфелику?Якісь замочки…

- Це замочки із завданнями, якщо ми виконаємо всі завдання, то зможемо отримати від м’ячика сюрприз.

- Спробуємо відчинити першого замочка.

ІІ. Актуалізація розумової діяльності

Перший замочок.   Гра «Швидко, чітко, правильно»

- Яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Сьогоднішня дата?

- Яка сьогодні погода?

- Як назвати одним словом все, що оточує нас  і не зроблено руками людини?

- У які дві групи об’єднано всі тіла природи?

- Як назвати тіла живої природи?

- Молодці! З першим завданням впорались добре. Тож перший замочок ми відчинили.

- Попрацюємо над завданням другого замочка.

Другий замочок. Інсценівка «Що потрібно живим організмам для існування»

- Знову хтось стукає у двері. Хто б це міг бути?

(заходить дівчинка - квіточка)

-         Доброго дня. Ти хто?

-         Я лугова яскрава квіточка,

Зацвітаю кожне літечко.

Що маю я про себе знати,

Без чого не зможу рости й розквітати?

-         Діти, а квіточка до якої групи природи належить?

-         Допоможіть квіточці. Підкажіть, що їй потрібно, щоб вона могла жити і почувати себе добре?

Підготовлені діти загадують Квіточці загадки. Після відгадування показати зображення-  відгадки.

Де не ступиш – всюди маєш.

Хоч не бачиш, а вживаєш?

Що таке: пливе і ллється,

часом на камінь дереться,

як немає – все всихає,

звір і птах помирає…

Золоте воно, яскраве,

променисте і ласкаве.

Є удень, вночі нема,

а без нього скрізь пітьма.

Є воно – все зеленіє,

все росте, цвіте, рясніє,

листя й віти підніма.

Як загляне у віконце,

всі радіють, бо це ж…

                                Повітря

                                                            Вода

                                                            Сонце

-  Квіточко, ми все сказали, нічого не забули?

 – А як же ґрунт?

– Дійсно, без ґрунту ти не зможеш жити.

 – То що ж потрібно рослині для життя?

                               Повітря

                                                            Вода

                                                            Сонце

                                                            ґрунт

 – А це хто, з довгими вушками та куцим хвостиком?

-         Я маленьке зайченятко,

Щиро вас вітаю.

Маю шубку й довгі вуха,

В лісі проживаю.

Розкажіть, будь ласка, діти,

Поясніть зайчаті,

Без чого не зможу жити ні в лісі, ні в хаті?

 – Діти, допоможіть зайчику.Що йому потрібно для життя?

– Зайчику, ми все назвали?

                                Повітря

                                                            Вода

                                                            Сонце

-  А що їсти, де жити?

 – Ну, звісно, їжа та нірка, щоб заховатися від небезпеки, погрітися, збудувати родинне гніздечко.

                                Повітря

                                                            Вода

                                                            Сонце

                                                             Їжа

                                                             Житло

– Діти, а до якої  групи природи  належать квіточка та зайчик?

 – А хто ще, крім рослин і тварин, належить до живої природи?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Взаємозв’язки в природі

-         Я хлопчик – Сергійко, школяр віднедавно.

Читаю, пишу і рахую я вправно.

До вас на урок завітав я сьогодні,

Тому запитання у мене природні:

Розкажіть хлопчині, що потрібно для життя людині?

– Допоможіть Сергійку, розкажіть, що потрібно людині, щоб жити і почувати себе добре?

Повітря

                                                            Вода

                                                            Сонце

                                                            Їжа

                                                           Житло

 – А чи достатньо того, що ви назвали для людини?

 – Що ще потрібно?

Нас від холоду ховає,

Часто капюшона має.

Лютих не боїться зим,

Хутром вкриє нас густим.

Захищає наші ноги,

Не поранять нас дороги! (Одяг, взуття)

 – А до якої групи належать їжа, житло, одяг?

– Молодці, завдання другого замочка виконали чудово.

IV.Фізхвилинка

Завдання третього замочка

V.Спільне відкриття нових знань

Завдання четвертого замочка «Із чого людина виготовляє предмети вжитку»

- Роздивіться довкола себе. Нас оточують предмети,які люди створюють із природних матеріалів. Давайте поміркуємо, з чого зробили будинки, меблі, вікна, одяг?

Робота з підручником по групах.

І група    –  Що  виготовлено з глини?

ІІ група   –  Що виготовлено з дерева?

ІІІ група  –  Що виготовлено із заліза?

Висновок. Людина виготовляє речі із різноманітних матеріалів, які існують у природі. Це деревина, метал, скло, глина та інші.

 - А їжу?

- Фрукти, овочі ми споживаємо в природному вигляді. Але з чого ж виготовляють морозиво, шоколад? Як з’являється найголовніший продукт харчування – хліб?

Перегляд відео з коментарем вчителя «Як хліб потрапляє до нас»

- До якої групи належить хліб?

- З чого ж роблять хліб?

- Діти, хліб пройшов довгий шлях для того, щоб потрапити до нас на стіл. Тож потрібно його берегти і шанувати. Берегти хліб – це  поважати працю хліборобів, водіїв, пекарів…

- Це був ще один замочок. І ми впорались з його завданням.

VI.Підсумок уроку

- Урок наш підходить до завершення.М’ячик цікавиться, чи сподобались вам його завдання?

- Чому потрібно берегти олівці, економно використовувати папір, поважати хліб?

- Всі замочки зняті. Тож можемо побачити, що всередині.

- Тут теж м’яч. М’яч – сюрприз, який приготував завдання: Дослідити «З чого це зроблено?»

Роздати дітям цукерки із завданням: Дослідити  із чого їх виготовили.

Урок українського читання у 2 класі                                                                                                                                                                            

Тема. Українська народна казка «Рукавичка».

Мета: ознайомити учнів з творами усної народної творчості; розвивати навички читання тексту в особах, правильно інтонувати речення; формувати уміння усно переказувати казку, зіставляючи зміст прочитаного тексту й ілюстрації; виховувати увагу до мови казок;формувати знання з економіки за темами: «Безмежність потреб» та «Обмеженість ресурсів»;виховувати товариськість , дружбу, повагу до звичаїв свого народу.

Обладнання: аудіо запис казки, маски тварин, ілюстрації до казки.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань.

1. Артикуляційні вправи.

1) Гра «Впіймай звук».

              Ходить квочка коло кілочка,

              Водить діточок, маленьких курочок.

- Який звук упіймали?

2) Фонетична зарядка.

Бесіда.

- Як кличе курчат курка?

- А качка каченят?

- А жаба жабенят?

- Яка пісенька у півня?

2. Вправи з читання.

1)  Гра «Загадай казку».

            Буква «ка» казки складає,

            А тому у вас питає:

            - Розкажіть, в яких казках

            Є герої букви «ка»?

Діти пригадують казки або казкових героїв, у назвах яких є буква «к».

II. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Сьогодні ми прочитаємо на уроці ще одну казку, в назві якої є буква «к». Дізнатися назву казки зможете, якщо відгадаєте загадку.

              Що за хатка на узліссі?

              Вся ворушиться, дрижить.

              Де не взявсь — кабан біжить,

              Тут і сови, і ведмідь,

              Й кожен в хатці хоче жить.

              Так вже тісно їм усім —

              Ось-ось-ось порветься дім.

              Що за дім такий лежить,

              І ворушиться й дрижить?

- То яку казку будемо читати? («Рукавичка»).

- Хто її автор?

III. Опрацювання нового матеріалу.

1. Вправи з читання.

Опрацювання казки «Рукавичка».

1) Слухання казки (в записі).

Бесіда.

- Яких героїв казки ви запам’ятали?

- Де взялася у лісі рукавичка?

2) Словникова робота.

         шкряботушка        біжить

         скрекотушка         де не взявся

         побігайчик            вилазить

         сестричка             суне

         братик                  влізла

         іклан                    плигає

         набрід                  прибіг

Прочитайте слова, правильно наголошуючи. Що об’єднує слова першого стовпчика? А другого?

3) Повторне читання казки (мовчки).

Бесіда.

- Чи схожі аудіо казка і казка у підручнику?

- Чим вони відрізняються?

- Скільки  тварин жило в рукавичці ?

- Хто першим знайшов рукавичку ?

- Навіщо тваринам була потрібна рукавичка ?

(Щоб  мати  хатинку)

- Бажання  мати  хатинку  з  точки  зору  економіки  , що  це  таке?

(Задоволення  потреби  в  житлі)

-  Навіщо тваринам  потрібно  житло?

(Щоб  заховатися ,  погрітися)

-  Як  це  пояснити  з  точки  зору  економіки?

(Це  задоволення  потреби  в  безпеці ,  потреби  в  теплі)

- Чи  всі  тварини  змогли  поміститися  в  рукавичці?

(Ні)

-  Чому  ?

( Тому , що  рукавичка  порвалася)

-  Тобто  з  точки  зору  економіки   наші  бажання  безмежні.

(  Всі  тварини  бажали  жити  в  рукавичці, але  ресурси  для  їх  задоволення  обмежені)

(  Рукавичка   не  змогла  вмістити  всіх  бажаючих  )

-  Які  ще  твори  про  безмежність  бажань  та   обмеження  ресурсів  ви  знаєте?

(Російська  народна  казка «Теремок», мультиплікаційний  фільм «Під грибочком»)

- Що спільного в цих творах?

(Це казки про тварин. Тварини хотіли   мати  житло . Бажаючих  було  багато,  а  рукавичка ,  теремок , грибок  не  могли  їх  всіх  вмістити під  своїм  дахом).

Висновок: Потреби  наші  безмежні , а  можливості  їх  задовольнити -  обмежені.

4) Аналіз казки з елементами вибіркового читання.

- Прочитайте за порядком назви тваринок, що оселилися в рукавичці.

- Чому мишку названо шкряботушкою?

-А жабку скрекотушкою?

- Чому лисичка-сестричка?

- Кого звірі вже не хотіли впускати? Прочитайте чому.

- Скільки тварин поселилося у рукавичці?

2. Гра «Посели у рукавичку».

Для гри треба макет рукавички, в яку можна запихати карточки із написаними першими складами назв тварин.

За першим складом відгадайте тварину. А з дошки прочитайте, як її називають у казці і яку дію вона виконує.

Зразок. За... (зайчик-побігайчик прибіг). Жа... (жабка-скрекотушка плигає)

- Чому у мене залишилась карточка? Хто тут сховався?

- Чи можемо поселити у рукавичку собачку? Чому?

3. Фізкультхвилинка.

                      Пташка високо літає,

                      Зайчик весело стрибає,

                      Тихо лис десь пробіжить,

                      Кабан під деревом сидить.

                      Десь в барлозі спить ведмідь.

                      Всіх звіряток цих любіть!

4. Завдання учням з елементами бесіди.

Спостереження за мовою казки. Розвиток зв’язного мовлення учнів.

- Прочитайте початок казки.

- А як по-іншому починаються казки? Переробіть початок.

- Доберіть слова, близькі за значенням до слів іде, лихо.

- Доберіть слова, протилежні за значенням, до слів: влізла, мало, загубив, сидить, питає.

- Розгляньте малюнки. Кого з героїв художник не зобразив?

- Пригадайте, як закінчилась казка. Розкажіть її кінець.

- Давайте продовжимо казку.

- Куди ж тварини пішли зимувати?

IV. Оцінювання і самооцінювання.

V. Підсумок уроку.

- Яку казку прочитали?

- Чого вона вчить?

VI. Домашнє завдання.

Підготувати інсценізацію казки.

                         

  

Предмет: «Українська мова»                         2 клас

Тема.         Побудова тексту: зачин, основна частина, кінцівка.

Мета. Дати учням уявлення про складові частини тексту: зачин, основну частину,

кінцівку;

-         ознайомити з поняттям "абзац";

-         розвивати мовлення учнів, збагачувати їхній словниковий запас;

-         виховувати любов до природи та турботливе ставлення до тварин;

-         поглиблювати знання з економіки за темами: «Ресурси. Безмежність бажань та обмеженість можливостей. Потреби. Вибір. Економне використання природних благ».

Обладнання.    Малюнки зайця, білочки, їжачка, лісу, відео загадки, карточки для роботи в парах, речення для тексту, листочки – слова, відео фізкультхвилинка «Ялинка»  таблиця   "Будова тексту".

Хід уроку

І.   Організаційна частина.

Вже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

То ж і ми часу не гаймо,

Працювати починаймо.

ІІ. Повторення і закріплення вивченого матеріалу

1.     Перевірка домашнього завдання.

–       Відкрийте зошити, запишіть число, класна робота. Перевіримо, як ви виконали домашнє завдання.

2.     Відгадування загадки.

–  Відгадайте загадку.

В ньому виросте малина І ліщина, і ожина, Жолуді, гриби,суниці Тут живуть тварини й птиці. Він очищує повітря, Є  для відпочинку місцем. Дасть ресурси на будинки. А на Новий рік – ялинки. Для паперу і меблів зріс, Цей  добродій зветься  … (Ліс).

3.     Каліграфічна хвилинка.

–       Який перший звук у слові ліс?

–       Якою буквою він позначається на письмі ("ел").

–       Сьогодні на каліграфічній хвилинці ми повторимо правопис великої
і малої букви "ел ".

4.  Економічний компонент

-     Що ми знаємо про ліс з уроків економіки?

–       Ліс дарує нам красу, ліки, ягоди, гриби, матеріал для палива, для паперу, для меблів для житла, як це називається в економіці?

–       Чи платимо ми лісу за ці дари?

–       Чи даємо щось навзаєм?

–       Що може статися з лісом якщо все брати і брати ?

–       Яке звернення до людей ми можемо скласти?

–       Запишіть каліграфічно:

Є ліс – бережи, а немає – посади.

5. Творчий диктант. Відео загадки.

–       Відгадайте які тварини живуть у лісі, відгадки запишіть в рядочок.

Ø З сотні голок піджачок одягає….?   (Їжачок)

Ø Як вночі весь ліс замовк, то місяць виє…?  (Вовк)

Ø Гнеться від горішків гілка, їх дістане спритно….?   (Білка)

Ø Мед із лісових угідь ціле літо їсть…?  (Ведмідь)

Ø Сіромаха і стрибайчик – це вухатий сірий…?  (Зайчик)

Ø Рудохвоста, невеличка, в лісі бігає..?  (Лисичка)

Їжачок, вовк, білка, ведмідь, зайчик, лисичка.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

1.     Актуалізація знань

–  Ми почали урок з розмови про ліс. Ліс є житлом для багатьох тварин. У ньому живе  знайома нам з уроків економіки  родина зайців та їх друзі.

- Яка першочергова потреба була  у зайців? (Мати власний будинок)

- З якого матеріалу можна було збудувати будинок? (Дерево, крига, каміння)

- Який вибір зробили зайці? (Кам’яний)

Завдання від родини зайців

2.   Поміняйте речення так, щоб вийшла розповідь

Збудували її світлу, простору, затишну.

Жили вони в маленькій хатинці з гілок.

А взимку хатинку заносило снігом.

Коли приходила осінь у домівці ставало холодно та мокро.

У старому лісі жили зайці.

От і вирішили зайці побудувати собі нову хатку.

3. Пояснення вчителя. Демонстрація частин тексту

- Сьогодні ми  теж будемо  будувати будинок, але ресурсом для будівництва будуть речення.

Стоїть в країні Мовляндії будиночок цікавий.

Текстом всі його звуть.

Радо він гостей стрічає, три поверхи для них має.

Перший поверх – це зачин.

Тут він з багатьох причин.

Все , що хочеш розказати, початок повинне мати.

Головна частина – буде середина.

З неї ви дізнаєтесь, що в тексті відбувається.

А ще вище як підете, до кінцівки попадете.

Хоч і мешкає під дахом, там без неї, знаю я,

Нецікава й безконечна буде розповідь моя.

-         То про який будиночок мова?

-         З яких частин складається текст?

-         Знайдіть ці частини у нашому тексті про зайців?

–       Кожна частина тексту починається з нового рядка – це нова думка, абзац.

–       Запишіть тему уроку: Будова тексту

IV.     Фізкультхвилинка.

Відеофізкультхвилинка  «Ялинка»

V.      Закріплення нового матеріалу.

1. Правило  с 82

2. Колективна робота.

Завдання від їжачка

– Їжачок , сусід зайців, побудував будиночок для зимівлі. А щоб закріпити свій фундамент, він пішов назбирати листя. А оскільки його наполохали, він його розгубив. Давайте допоможемо їжачку його зібрати. Це листя незвичайне, із завданням (словами). Із цих слів-листочків потрібно скласти речення. (знайшли, школярі, в, білочку, лісі).

–       Складіть і  прочитайте це речення.

–       Це є зачин.

–       Прочитайте основну частину в тексті вправи 213 на с.82.

–       Про що розповідається в основній частині?

–       Прочитайте кінцівку.

–       Давайте   ще   раз   пригадаємо,   з   яких   частин   складається   текст?  (зачин,   основна   частина,   кінцівка).

–       Скільки   абзаців   у   тексті? (Три).

–       Як закінчилась пригода з білочкою?

–       Як ви вважаєте, чи добру справу зробили школярі?

Завдання від білочки

–       Зробіть і ви добру справу. Поміняйте місцями речення так, щоб вийшов тест і запишіть його в зошитах.

3.  Робота в парах. Завдання на картках

(У  кожного учня на парті лежать картки ,на яких надруковані речення.)

qБілочка готується до зими. Цілий день вона носить горіхи, жолуді. Сушить їх і складає в своєму дуплі.

qВже осінь.

qЗ такими запасами не страшна звірятку зима.

4. Фронтальна перевірка виконаного завдання.

Зачитайте, що ви побудували.

5. Робота з підручником (виконання вправи 214)

–       Про що  розповідається в тексті? (Про ліс).

–       Про що  розповідається в  основній частині?

–       Знайдіть кінцівку.

–       Яке речення може бути заголовком до тексту. (Ліс –  усім друг)

–       Запишіть це речення.

–       А що людині дає ліс?

Асоціативний кущ

ЛІС

 

Повітря            Відпочинок       Гриби       Ліки         Папір                                  Житло              Дрова                                 Ягоди                                                           Меблі

                       

Ліси   у   горах   допомагають   боротися   з   повенями,   затримують бурхливі гірські  потоки.  Зрубаний ліс  приносить людям багато користі. З дерева роблять будинки, виготовляють меблі, папір для книжок   і   зошитів.   Але   живі   дерева,   ще   більше  дають  людям радощів.   Ліс   очищає   повітря.   Ліс   багатий   ягодами,   лісовими горішками, грибами. Люди залюбки їх збирають.

VI.           Підсумок уроку.

–       Що нового дізналися на уроці?

–       З   яких   частин   складається   текст?   (Зачин,    основна   частина, кінцівка).

–       Як виділяється кожна частина тексту на письмі? (3 нового рядка або абзацу).

–       Чи сподобалася вам подорож лісом?

–       Яка інформація про ліс вас зацікавила найбільше?

VII.       Домашнє завдання

Виконати вправу 214. (завдання 3)

Предмет: «Основи здоров’я»                         2 клас

Тема: Продукти різні споживай – здоров’я гарне й добре май»

Мета:  формувати уявлення дітей про їжу, корисну для здоров’я;

  розширити знання дітей про культуру і традиції харчування    українців;

  закріплювати знання з економіки про «першочергові та другорядні ,   корисні та шкідливі   потреби», «проблему вибору», «ресурси»;

  виховувати навички культури і гігієни правильного харчування.
Обладнання: чіпси,сухарики, кока – кола, фанта, лійка, ватний тампон, склянки прозорі, зображення продуктів харчування, презентація, мультфільми про продукти харчування , кошик яблук, Вітамінка, вітаміни А,В,С,Д, відеоролик  М.Поплавського «Сало», пісня «А мій милий вареничків хоче», годинник.
                                                      Хід заняття
 І. Організаційна частина.

Вчитель:

Здоров’я – то найбільший скарб,

Відомо всім на світі,

А як його берегти,

Не завжди знають діти.

Але то, друзі, не біда,

Чекайте ще хвилинку,

До вас у гості завіта

Маленька Вітамінка.

Вона пояснить вам усе:

І що, і як робити,

І як здоровими завжди

Серед мікробів жити.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
                                  Заходить дитина в костюмі вітамінки

Вчитель. -  Доброго дня, Вітамінко.Підкажи, від чого залежить здоров’я людини?

Вітамінка :

Дотримуйтесь режиму дня,

Живіть по розпорядку:

Вмивайтесь, снідайте і робіть

Ранкову ви зарядку.

Щоб здоровим будь завжди,

Знай бо ти, дитино:

Що продукти вибирай

Повні вітамінів.

Більше зелені весь час

Кидай до салатів,

Моркви, яблук, буряків,

Їж завжди багато.

Пий, дитино молоко,

Смачний чай з шипшини,

Їж ти рибу, масло, хліб,

Вироби з свинини.

Продукти різні споживай,

Здоров’я добре й гарне май.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми поговоримо з вами про одну з головних складових здорового способу життя – правильність харчування. Будемо вчитися вибирати їжу, корисну для здоров’я. Розширимо знання про традиції харчування українців.
Щоб дізнатися, як здоров’я людини залежить від харчування, ми вирушимо у цікаву мандрівку до країни Продуктів.   
IV. Вивчення нового матеріалу.
Перша зупинка.

Ти – це те, що ти їси.

Перегляд мультфільму.

Вчитель.  – Діти, який висновок можна зробити з побаченого?

-Їжа є корисна і шкідлива. Людина, котра споживає корисну їжу – задовольняє всі потреби свого організму: нормально росте і розвивається, має здорові зуби, волосся, шкіру.

-Крім корисної їжі є їжа шкідлива. Яка це?

-Чіпси, сухарики, жуйки, газові напої (пепсі та кока – коли). Ця їжа смачна, але шкодить здоров’ю, бо  містить штучні речовини для тривалого збереження, барвники.
-Спробуємо це дослідити.
Дослід з солодкими газованими напоями.
В  пластикову склянку покласти картонну «лінійку» з ватним тампоном. Крізь ватний тампон пролити газований солодкий напій. Тампон стає такого кольору як напій.

Вчитель. Який зробимо висновок? Це хімічний барвник, який є причиною різних хвороб людини (нудота, біль у животі, алергія тощо).
До того ж, у такі напої додають кислоту, ароматизатор, вуглекислий газ, що теж шкодять здоров’ю. Це можна визначити за смаком.
Дослід із солодкою газованою водою «Кока-кола»
 В пляшку з солодкою газованою водою «Кока-кола» покласти цукерку «Ментос». В результаті взаємодії цукерки і напою спостерігається «виверження вулкана».
Вчитель. Такий процес проходить у вашому шлунку. Крім того, газовані води тільки надають відчуття втамування спраги, а насправді вони забирають цінну воду з організму, руйнують внутрішні органи.
Дослід з чіпсами 1:
На серветку викласти чіпси, притиснути. На серветці залишаються масні плями.
Висновок: При смаженні часточки їжі горять і утворюють дуже шкідливі речовини. В них багато жиру, який дає підвищене навантаження на систему травлення.
Вчитель: В результаті вживання чіпсів зникає відчуття голоду і можна пропустити обід, який є корисним. Поки організм зайнятий перетравлюванням чіпсів, він витрачає багато енергії. Цю енергію він забирає у мозку, що призводить до пасивності, знижує активність розумової праці.
Дослід 2:
У склянку з прозорою водою покласти чіпси, вода стає брудною.
Висновок: Це говорить про наявність барвників, які спричиняють розлади в шлунку, печінці, а це в свою чергу впливає на всі інші органи.
Вчитель: Смажені сухарики. Вони смачні, але… Розглянемо їх. Якого вони кольору? А чи буває хліб червоного кольору? Тобто вони оброблені барвниками, які, як ми уже знаємо, дуже шкідливі.
Цукерки, шоколад, інші солодощі мають підвищений вміст цукру. Це спричиняє ряд захворювань, якщо їх вживати в необмеженій кількості.

Друга зупинка.
Треба правильно харчуватись, щоб до лікаря не звертатись.
Вчитель. Наші пращури завжди з повагою ставилися до їжі. Її вважали Божим даром, отже, вона вимагала до себе відповідного ставлення. За столом збиралася вся родина. Їли щодня у визначені години не поспішаючи. Під час споживання їжі вели приємні бесіди, ніколи не обговорювали справи, не згадували про неприємні речі, не сварилися й не кричали.
- До чого ж тут здоров’я? Виявляється за такого прийому їжі організм краще засвоює всі корисні речовини.

Вітамінка :
                               Правила здорового харчування.

 Їсти потрібно 4 – 5  разів на день в один і той самий час.

 Їжа повинна бути різноманітною і складатися з різних продуктів.
 Їжу потрібно добре пережовувати.

 Не можна переїдати.    

 Вечеряти треба за 2-3 години перед сном, аби дати організму час на  переробку їжі.

Вчитель. -  А ми дотримуємось порад Вітамінки? Як тільки закінчується 1 урок (дзвоник) – це час вдруге снідати, бо вперше ви снідали вдома. Лунає дзвоник з 5 уроку – час обідати. Для тих, хто відвідує ГПД о 16:00 передбачено підвечірок. А коли повернетесь зі школи додому – родинна вечеря.

Третя сторінка.

Вітамінна скарбничка.

Перегляд мультфільму
Вчитель. -  У які групи об’єднують всі продукти харчування?

Окрім основних поживних речовин, наш організм, особливо в період росту, потребує вітамінів. Людина повинна споживати близько 30 різних вітамінів, що підтримують працездатність та стійкість до захворювань. Слово «вітаміни» походить від латинського «віта» – життя. Якщо вітамінів не вистачає, людина важко хворіє. В організм вітаміни потрапляють з їжею. Отже, потрібно знати, в яких продуктах є необхідні вітаміни.

 (На клас виходять діти, на головах у них шапочки з назвами вітамінів А, В, С, D.)
Вітамін А: Добрий день! Впізнали нас?
Ми – маленькі вітаміни,
Дуже корисні для людини.
Вітамін В: Ми з мікробами воюєм,
Ми за вірусом полюєм.
Вітамін С: Щоб не хворіли грипом та ангіною,
Вживайте, діти вітаміни!
Вітамін А. Я – вітамін А, сприяю росту, допомагаю нормальному зору. Мене багато в моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі, гарбузі, риб’ячому жирі.
Вітамін В.  А я – вітамін В, дуже потрібний для розумової і фізичної праці, поліпшення травлення. Міщусь в житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.
Вітамін С. А я – запобігаю простуді, поліпшую кровообіг, сприяю росту, лікую цингу. Багата мною капуста, картопля, помідори, цибуля, щавель, шипшина, хрін, часник, лимони, настій хвої, чорна смородина.
Вітамін D.  А я – вітамін D, зміцнюю кістки, запобігаю рахітові. Живу в молоці, печінці, риб’ячому жирі, житньому хлібі.
Вітамін  С: Хто з вас знає, де ми є,
Хай нам підказочку дає.

Вчитель:
     Де більше вітаміну С – у яблуці чи у цукерці? (У яблуці.)
     А вітаміну А – у моркві чи у жуйці? (У моркві.)
     А вітаміну В – у горіхах, у печінці чи у «Чіпсах»? (У горіхах, у печінці.)
     А вітаміну D – у яйцях, рибі чи у ковбасі? (У яйцях і рибі.)
Вітамін  :  Хто дружить із нами буде –
Всі незгоди позабуде.
Виросте міцним, здоровим,
Переможе всі хвороби.

Вчитель. Отже, діти, треба вживати різноманітну їжу, щоб збагатити свій організм вітамінами, необхідними для нормального росту і розвитку вашого організму.          
Четверта зупинка.

Оздоровча. Релаксаційна. Фізкультурна пауза
(Гімнастика для очей.)
П’ята зупинка.

Національна їжа і здоров’я.  

Вчитель. З давніх-давен існують народні звичаї, які допомагають людині зберегти силу і здоров’я. Українці дуже гостинні і завжди гостей зустрічають хлібом – сіллю. А у свята виставляють на стіл десятки різних страв.

-Які українські страви ви знаєте?

Пісня М. Поплавського «Сало»

Сало – один із улюблених продуктів харчування українців. У помірній кількості воно корисне для здоров’я. За традицією українці їдять сало із часником, цибулею і чорним хлібом. Це сприяє кращому засвоєнню їжі.
Сало містить багато вітамінів і корисних речовин, які зміцнюють імунітет і знижують чутливість організму до радіації.

              Морква, перчик, цибулина,
   Бурячок і капустина,
                        Ще й картопля - шусть у горщик.
                                     Ну й смачний ми зварим ...       (борщик).

Борщ – універсальна страва у будь-яку пору року, в будень і свято. Він корисний і дуже смачний, особливо коли його їсти з пампушками з часником.

   Є перлова, є гречана,
      Рисова, а ще пшоняна.
Заливаєм молоком,
               А немає – кип’ятком. (Каша)

Каша – традиційна друга страва українців. Клітини нашого організму дуже люблять кашу. У ній багато вуглеводів – їхньої основної їжі.

На Різдво головна страва – кутя, на Великдень – паски і крашанки.

      Місили,місили,
       Ліпили, ліпили,
   А тоді - хіп
   Та в окріп!
             А вже на останку -
              Масло та сметанку,
               Хто зуміє відгадати
                                                       Того будем частувати.                 (Вареники)

Жодне свято не обходиться без пирогів і вареників.

Пісня «А мій милий вареничків хоче»

У свята люди веселяться і танцюють. Витрати енергії компенсуються щедрим частуванням.
Свята дають заряд позитивних емоцій, що дуже корисно для здоров’я. Чергування пісних і скоромних днів дає організмові змогу очиститися від шкідливих речовин.
     Свята піднімають настрій і заряджають бадьорістю.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Шоста  зупинка.

Вчитель. Прочитайте вислів, який належить давньогрецькому філософу Сократу.

17	11		9	11	3	7	17	19		18	7		6	16	33		23	19
4	19	,	30	19	2		13	22	23	11	,	1	16	7		13	17	19
6	16	33		23	19	4	19	,	30	19	2		9	11	23	11

«Ми живемо не для того, щоб їсти, але їмо для того, щоб жити».
(Вислів зашифрований. Після розшифровки запис відкривається і залишається епіграфом до уроку.)
VІ. Підсумок уроку.    

- Що є першочерговою потребою  життя людини? (Харчування.)
- Для чого необхідна їжа дитячому організму?
 -Скільки ми повинні вживати їжі? (Стільки, скільки її необхідно для росту, зігрівання організму, роботи м’язів. )
  -Які правила здорового харчування ви запам’ятали?
    - Що таке вітаміни? У яких продуктах вони містяться?
     -Чому ми повинні вживати різноманітну їжу? Як називають основні прийоми їжі?

Вчитель: Здоров’я – найдорогоцінніший скарб, який дуже легко можна втратити, якщо неправильно харчуватися. Бережіть його, зміцнюйте і примножуйте. І пам’ятайте – від вас залежить, чи зумієте ви зберегти його на довгі роки.
 Вітамінка: Зараз осінь. Щедра пора.Вона пригощає нас овочами та фруктами. Ось передала мені кошик вітамінів щоб пригостити чемних дітей.

Предмет: «Українська мова»   3 клас                                                           

Тема:            Загальне поняття про дієслово. Зв’язок дієслова з іменником у реченні. Дієслова – синоніми і дієслова - антоніми.

Мета:          

·        ознайомити з істотними ознаками дієслова( значення у мові, роль у реченні);

·        збагачувати словниковий запас учнів

·        розвивати навички порівнювати і протиставляти, формувати уміння спостерігати;

·        формувати знання з економіки при вивченні української мови;

·        виховувати повагу до рідної мови, любов до праці, шанобливе ставлення до людей праці.

Тип уроку:         комбінований (інтеграція: економіка - мова)

Обладнання:

·        шкільне приладдя;

·        прислів’я для каліграфічної хвилинки;

·        колосок;

·        уривок вірша з відсутніми дієсловами;

·        економічний словничок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вчитель: Всі почули, ви дзвінок

Він покликав на урок.

Тож дарма часу не гаймо,

Наш урок розпочинаймо.

ІІ.  Мотивація знань учнів

Вчитель:    Дорогі діти, щоб урок пройшов немарно, треба сісти рівно, гарно. Зайвий раз не розмовляйте, лиш подумавши - відповідайте.  Відкрийте свої зошити, будь-ласка, та запишемо дату  сьогоднішнього уроку.

Діти:           Зошит свій я відкриваю,

Навскоси його кладу.

Сяду рівно, не зігнусь,

Я нікого не боюсь.

Вчитель:    Це добре, діти, що дбаєте про своє здоров’я, бо    це той товар, який важливо берегти змолоду.  

Діти, а чи можна назвати здоров’я товаром?

Діти:                Ні. Бо товар - це річ, яку можна зважити,

відокремити від продавця, купити чи продати.

Вчитель:    А здоров’я можна зважити, відрізати, продати чи

                        купити?

Діти:                     Ні.

Вчитель:     То що ж таке здоров’я з точки зору української мови?                     

Діти:            Здоров’я -  це іменник, середнього роду, загальна назва, неістота.                    

Вчитель:     А з точки зору економіки, діти, здоров’я -  це багатство, капітал окремої людини і держави в цілому. Як каже народна мудрість: «Здорова родина - багата країна». Тож бережіть здоров’я і зміцнюйте його. А ніщо так не зміцнює здоров’я, як хороша праця.

III. Актуалізація опорних знань

1. Каліграфічна хвилинка

Вчитель:       Щоб гарно писати і робота була охайно

необхідна каліграфічна хвилинка. Та от біда, хтось викрав з неї

головні слова. Уважно розгляньте цей вислів і відтворіть його.

  Маленька _________ краща за велике ____________.

(Маленька праця краща за велике безділля)

Запишіть цей вислів і нехай він стане девізом сьогоднішнього уроку.

2. Фронтальне опитування

Вчитель:      -  Назвіть частини мови, що є в цьому прислів’ї?

   - Знайдіть пару іменників-антонімів.

  -   Назвіть антонімічну пару прикметників.

  -  До якої частини мови належать слова, що є назвами предметів?

- Як називають слова, що є ознаками предметів?

                          - Яку назву мають слова близькі за значенням?

                          - Які слова називають антонімами?

Вчитель: Дякую, діти, за ваші гарні відповіді. І хочу вам  сказати ще одну новину. До нас на урок хочуть завітати казкові гості. Але прийдуть вони лише тоді, коли ви відгадаєте хто вони.Тож слухайте:

Попелясто-зозулястий

Працівник цей горластий

З червоною бородою.

Йде поважною ходою.

Знайшов якось колосок,

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

Хто цей, діти, співунець,

Що носить сам свій гребінець?

Діти:               Це Півник з казки «Колосок».

Вчитель:         Сьогодні Півник і його помічники присутні на нашому уроці.

(Заходять Півник і двоє Мишенят)

Півник:             Добридень, всім у цьому храмі науки!

Мишенята:      Доброго здоров’я!

Круть:  Наш Півник, справжній працелюб,

Це бізнесмен – по-українськи.

Якось знайшов він колосок,

Хотів його обмолотити.

Та молотар за свою послугу

Сказав гроші заплатити.

Верть:  Які ж у Півня гроші? Звідки?

Тож молотар бартер запропонував.

За свою роботу – загадку загадав.

Півник: Я відразу здогадався про що ця загадка.

А от мишенята не змогли її розгадати.

Тому ми і прийшли до вас.

Вчитель: Показуйте свою загадку, ми спробуємо відгадати

Півник:  Ось, тримайте.

Вчитель: Знає точно, хто що робить,

Що робитиме й робив,

Що робили і що зробить,

Що робитимуть, що зробив.

Різні дії називає ця частина мови,

Кожен учень її знає. Що це?

Діти:       Дієслово

Верть:     Що за дієслово? Ми думали це міліціонер, бо він завжди все має знати.

Вчитель:  Шановний Півнику, й ви, Мишенята, проходьте й будьте гостями на нашому уроці, бо саме сьогодні ми починаємо вивчати нову тему і нову частину мови.

  На урок до нас сьогодні

                                                 Завітала казка,

Тож разом з її героями

        Тему запишіть, будь-ласка.

ІV. Повідомлення теми уроку

V. Засвоєння нових знань

1. Пояснення нового матеріалу з елементами бесіди

Вчитель:

-         Що таке дієслово?

-         Які питання ставимо до дієслова?

-         Чим відрізняється від іменника?

-         Яку роль виконує у реченні?

-         З якою частиною мови тісно зв’язане дієслово?

-          Сформулюйте правило про дієслово

Діти:      Дієслово – це частина мови, яка називає дію предмета і відповідає на питання  що робить? що зробить?

Вчитель: Зрозуміли, Мишенята?

Круть:     Так

Верть:    А ось на нашому колоску є прислів’я, а в ньому –дієслова. Прочитайте його, назвіть дієслова.

 

Тяжко знання добувати, зате носити -  легко.

Вчитель:    Запишіть це прислів’я, дієслова підкресліть.  Які слова ви будете підкреслювати?

2. Практична робота

Вчитель:     Ви вже знайомі зі словом бартер. Що воно означає?

Діти:           Обмін товару на товар чи товар на послугу.

Вчитель:      Пропоную вам бартер: замінити словосполучення одним дієсловом. Наприклад, добувати знання - навчатися. Я диктую словосполучення, а ви записуєте дієслова:

·                                                    бити байдики – (ледарювати);

·                                                    зарубати на носі – (запам’ятати);

·                                                    ні пари з вуст – (мовчати).

Прочитайте свої слова.

Вчитель:      Ускладнюємо роботу: допишіть дієслова – антоніми до даних слів.

Потрудились. Молодці. А тепер і відпочити час. Запрошую на фізичну хвилинку вас.

VI. Фізична хвилинка (вправи на зняття фізичного напруження)

VIІ. Закріплення знань

Вчитель:      Поки відпочивали, не забули яку тему вивчаємо?

Діти:            Дієслово

Вчитель:      Дієслово – слово діє:

Ходить, робить, носить, сіє,

Слово плаче і радіє,

Усміхається і мріє.

Я продовжу розповідати, а ви запишіть дієслова, які почуєте.

Дієслово – слово діє:

Вірить, любить і жаліє.

Розвивається і квітне,

Слово любе, слово рідне!

Вчитель:       Отже: дієслово означає дію предмета.

Півник:          Отож дію. Пішов я з зерном до млинка і хотів намолотити борошна, та мірошник за свою дію знову бартер запропонував. Чи впораєтесь ви з завданням, яке запропоновано мені ?

1. Творча робота

- Вставте пропущені дієслова

Село! І серце ___________

Село на нашій Україні –

Неначе писанка село.

Зеленим гаєм __________

_________ сади, _________ хати,

А на горі ____________ (палати,

Неначе диво.

Слова для довідки: (одпочине,поросло, цвітуть, біліють, стоять)

Вчитель:

-         Які дієслова ви вставили?

-         Кому належать ці рядки?

-         Як називають Т. Шевченка в народі?

-         А чи знаєте ви когось із сучасників з таким прізвищем?

-         Чим ця людина прославилася?

(Слави Андрій Шевченко досяг наполегливою працею, але не зазнався, а навпаки займається доброчинністю, бо допомагає обездоленим дітям з притулків та людям похилого віку з будинків пристарілих)

         Вчитель: Ми трішки відійшли від теми уроку, тому давайте повернемося до наших казкових героїв та до Дієслова. Тож наш Півник-бізнесмен, тобто працелюб, відразу з млина пішов додомута взявся за випікання пиріжків.

- Доберіть до поданих іменників дієслова, якими можна описати роботу півника.

Дрова_________________(рубав)

Вода___________________(носив)

Піч____________________(топив)

Борошно________________(молов, сіяв)

Тісто___________________(місив)

  Пироги_________________(випікав)

- Запишіть дієслова та зв’язані за змістом іменники.

(Діти записують. Вчитель перевіряє).

VІІ. Підсумок уроку

Вчитель: Ми говорили з вами, що маленька праця

краща за велике безділля. Ми працювали сьогодні, трудилися, то проаналізуємо, чого ж ми досягли:

 - Яку тему вивчали?    Що нового дізналися?

 - Якими новими словами та економічними термінами  

    поповнили нашу словникову скриньку?

Наш Півник працював і завдяки своїм знанням досяг успіху  - отримав з колоска пиріжки.

-  Тож бажаю і вам, любі діти, досягти в житті своєї мети.

Предмет: «Основи здоров’я»                                                

Тема:    Сім’я як осередок збереження і зміцнення здоров’я в суспільстві.

Мета:

·        формувати знання учнів про  сім’ю як фактор збереження зміцнення здоров’я;

·        закріпити знання з економіки за темами: «Сім’я- маленька держава» та  «Економічний вибір в умовах сім’ї.»;

·        виховувати любов та  повагу до людей , що піклуються про нас, прищеплювати почуття відповідальності за тих, хто поруч, та за тих, кого приручили; привчати дітей до виконання обов’язків.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

(Вчитель показує ілюстрацію хати.)

Ось перед вами, друзі, хата.

У ній є чотири кімнати.

А ось вам загадка моя:

Як тут поміститься сім я?

(Рольова гра. Учні об’єднуються в три групи: Етнографи, Медики, Економісти.)

  Що таке сім’я? Дайте відповідь на це питання згідно вашого товариства.

Етнографи	Медики	Економісти
Сім'я - це найближчі люди, зв’язані родинними вузами, які проживають під одним дахом і є  продовжувачами роду.	Сім ‘я  - це  те місце , де тобі найкраще . Тут  найрідніші люди , які люблять тебе і дбають  про тебе . Саме  тут можна бути впевненим  , що  кожний член  сім’ї докладає зусиль для збереження і зміцнення здоров’я всіх.	Сім’я  - це люди, які проживають разом  і  об‘єднує родинними обов’зками та сімейним  бюджетом.

Висновок:  Сім’я - це найважливіша частинка суспільства.

( Зачитування визначень з таблиці.)

ІІІ. Опрацьовування нового матеріалу

1.  Бесіда про обов’язки дитини в сім’ї

-         Чи маєш ти обов’язки  в сім’ї? Які?

-         У кожного в сім’ї можуть бути обов’язки, які він виконує із задоволенням, але є такі, виконувати які просто необхідно.

-         Якщо всі обов’язки розподілити між членами родини, можна зробити значно більше і швидше.

-         Пригадайте, як називається з точки зору економіки таке явище, коли домашня робота між членами сім’ї розподілена і кожен виконує частіше тільки один вид роботи?

-         Спеціалізація .

2.  Дидактична гра. « Подарунок на день народження»

Економічний вибір в умовах сім’ї. (Вибір і альтернативна вартість.)

Варіанти	Сам доглядаю	Не заважає бабусі	Можна гратися
Критерії
Кошеня
Щеня
Рибка
Пташка

ІV. Закріплення знань учнів

1. Розв’язання проблемної ситуації

-         Яка проблема виникла перед хлопчиком?

-         Що важливо було врахувати при виборі тваринки?

-         Яке рішення було прийнято?

2.Висновок учнів. Необхідність вибору зумовлена  тим, що ресурси обмежені, що кожен член сім’ї  має піклуватися про здоров’я і спокій, інтереси інших і кожен член сім’ї має свої обов’язки.

V. Підсумок уроку

-         Що нового дізналися?

-         Що впливає на наш вибір?

VІ. Домашнє завдання

Розробити правила збереження здоров’я в сім’ї

Криворізька спеціалізована школа №9

з поглибленим вивченням економіки,

іноземних мов та права

                      Цикл уроків з економіки для  учнів 4 класу

                     Укладено Ткачик Світланою Ярославівною

м. Кривий Ріг

Предмет: «Азбука економіки»                 3 клас

Тема:  Сім'я – маленька держава.

Мета:

·        формувати уявлення про родину як частину суспільства, як дійову одинцю економіки, що має економічні інтереси і може виступати споживачем або виробником (продавцем);

·        розвивати уявлення про  умови благополуччя родини;

·        виховувати шанобливе ставлення до батьків, старших і молодших членів родини;

·        прищеплювати любов до праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань       

Хід уроку

І. Організаційний момент

    Встаньте, діти, посміхніться,

    Землі рідній поклоніться.

    Будем гарно працювати,

    Економіку вивчати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

(Звучить пісня Н. Яремчука «Родина» )

          Родина, родина, від батька до сина,

 Від матері доні добро передам.

Родина, родина - це вся Україна,

          З глибоким корінням, з високим гіллям.

- Діти, ви прослухали уривок з пісні Назарія Яремчука. Пригадайте, що таке  родина, хто входить до складу родини?

-         Пропоную вам об’єднатися у дві групи «Етнографи» (з курсу «Я і Україна») та «Медики» (з предмету «Основи здоров’я») і висловити свої

     думки з цього питання.

Оголошення результатів роботи груп

Етнографи	Медики
Родина, сім’я - це люди, які живуть під одним дахом, об’єднані родинними вузами і є продовжувачами роду та носіями родинних звичаїв і традицій.	Сім’я- це місце, де ти народився, де тобі добре, де піклуються про твоє здоров’я, де проживають люди, які тебе люблять.

-         Так, діти. Будь – яка дорога починається з перших кроків, будинок  - із фундаменту, держава  - з сім’ї, а людина стає людиною тільки в родині.

III. Повідомлення теми уроку

- А сьогодні ми дізнаємось, що таке сім’я з точки зору економіки.

IV. Сприйняття і осмислення нового матеріалу

1.Розповідь вчителя.

- У кожній родині існують свої правила. Адже сім’ї дуже різні і різні можливості. Одні – великі, інші – малі, в одній батько сильний, здоровий, а в іншій – інвалід (і таке, на жаль, буває), а є сім’ї без одного з батьків. Хтось уміє робити краще одні справи, а хтось – інші. У когось високі заробітки, а у когось низькі. Усе це сім’я враховує, виробляє свої сімейні правила. Вони ніде не записуються, але всі в родині їх знають.

З економічної точки зору, сім’єю вважаються люди, які проживають разом та ведуть спільне родинне господарство, тобто разом заробляють та витрачають гроші.

   V. Первинне застосування набутих знань

1. Бесіда

   Вирішення проблемних питань

 - Скажіть, будь ласка, як наповнюється гаманець сім’ї? Як гроші потрапляють у вашу родину?

(- Батьки працюють  (виробляють товари або надають послуги  залежно від їхньої професії) і отримують зарплату).

(- Хтось має власне господарство або власну справу і отримує з цього прибуток.)

(- Люди похилого віку отримують пенсію.)

(- За хороше навчання студенти отримують стипендію.)

(- Ще може бути виграш в лотереї чи акції.)

Висновок

   Грошові доходи родини – це всі гроші, отримані за певний період часу.

 - А навіщо людям гроші?

(-  Гроші служать засобом платежу при купівлі товарів або засобом накопичення. Гроші можуть бути у вигляді банкнот, монет чи кредитних карток.)

 - І якщо є доходи, то, звісно, є і витрати. Що стосується витрат, то вони розподіляються на особисті та загальні. Кожен член родинного господарства має свої особисті витрати. Наприклад: тобі подобається піца, а сестричка любить тістечка, мама обожнює шоколад, а тато віддає перевагу вареникам, бабусі потрібні ліки. Здійснюється велика кількість покупок для всієї родини. Витрати на ці покупки, а також на утримання житла складають загальні грошові витрати.

Якщо трапляється щось несподіване, старші в родині чи й уся сім’я разом радяться, як тут бути і що чинити.

Висновок

Грошові витрати родини – це гроші, які витрачаються у родині.

Практична робота « Поміркуймо разом»

- Олеся допомагала бабусі наводити порядок. У столі дівчинка знайшла якісь папірці. Бабця пригадала, що раніше записувала свої витрати та доходи за місяць, щоб знати, чи вистачить їй до наступної пенсії. Поміркуймо разом з Олесею та її бабусею. Розподіліть записи за табличкою «Доходи та витрати» і підрахуйте результати. Ось ці записи.

   Пенсія – 520 грн.

   Купила чоботи – 185 грн.

   Заплатила за ремонт телевізора – 50 грн.

   За комунальні послуги – 240 грн.

   Заробітна плата – 300 грн.

   Витрати на харчування – 175 грн.

   Придбала білизну, шкарпетки, панчохи – 45 грн.

   Шкільні витрати для Олесі – 25 грн.

   Позичила сусідці – 50 грн.

Доходи		Витрати
Пенсія	520 грн.	Купила чоботи	185 грн.
Заробітна плата	300 грн.	Ремонт телевізора	50 грн.
		Комунальні послуги	240 грн.
		Харчування	175 грн.
		Придбала білизну, шкарпетки	45 грн.
		Шкільні витрати для онуки	25 грн.
		Позичила сусідці	50 грн.
Всього :	820 грн.	Всього :	770 грн.

-         То як, вистачить бабусі до наступної пенсії?

(- Так, вистачить, ще й залишиться 50 грн.)

-         Як в економіці назвати це явище, коли в бабусі є залишок з доходів?

(- Це називається заощадженням.)

-         Отже, заощадження – частина доходу, яка залишається після того, як зроблено усі витрати.

VI.  Фізкультхвилинка

VІI. Закріплення та осмислення знань

-         Тож пригадаймо, що таке сім’я з економічної точки зору.

(- Це люди, які проживають разом і об’єднані родинними обов’язками та сімейним бюджетом.)

-         У кожного в сім’ї є певні традиції. Згадайте, як проводить час ваша родина, повернувшись з роботи додому?

-         Яку роботу виконує мама?

-         Що робить тато?

-         Чи є обов’язки, які вдома виконуєш ти?

    Якщо всі обов’язки розподілити між членами родини, можна зробити значно більше і швидше. Якщо домашня робота розподілена між членами сім’ї і кожен виконує тільки один вид роботи – це називається спеціалізацією.

Звісно, у кожного можуть бути обов’язки, які ви виконуєте із задоволенням, але є такі, виконувати які просто необхідно.

-         Пригадайте, що ви виконуєте із задоволенням, а що тільки тому, що вас попросили це зробити.

VIІІ. Узагальнення та систематизація знань

   Завдання для практичного виконання

Мама, тато та їхня десятирічна донька хочуть разом сходити в цирк, але спочатку потрібно вигуляти собаку, піти в магазин за продуктами, приготувати вечерю і попрасувати одяг. Як розподілити обов’язки між членами родини, щоб виконати домашню роботу швидше, коли відомо, що:

- прогулювання собаки займе не менше 30 хв., що в 2 рази менше, ніж потрібно для прасування білизни ;

- відвідування магазину і прасування білизни вимагають однакових затрат часу;

- приготування вечері займе стільки ж часу, скільки вигул собаки та прасування одягу разом?

Розв’язок оформи у вигляді таблиці:

Вид роботи	Час	Мама	Тато	Дочка
Вигулювання собаки
Відвідування магазину
Прасування білизни
Приготування вечері
Загальні витрати часу

(Варіанти відповідей учнів)

ІХ. Підведення підсумків уроку

-         Що є сім’єю з економічної точки зору?

-         Що таке грошові доходи родини?

-         Що таке грошові витрати?

-         Що називають заощадженням?

-         Чому потрібно вчитися працювати змалку?

-         Яке значення для твоєї сім’ї має домашня робота, яку виконуєш ти?

Х. Домашнє завдання

І група : знайти і записати українські приказки та прислів’я про сім’ю та домашнє господарство.

ІІ група : назвати обов’язки членів родини, які вони виконують тому, що це необхідно, і ті, які виконують із задоволенням.

ІІІ група: твір – міркування «Міцна сім’я – міцна держава».

Додаток до уроку «Сім’я –маленька держава»

Ганна Чубач

Моя сім’я

Тато, мама, брат і я Це не вся моя сім’я! Я ще маю два діди І оба без бороди! Я ще маю дві бабусі І обі вони Ганнусі! Кажуть люди, що сім’я Має мати аж сім «Я». Брат мій дуже зажурився, Каже : «Пізно я вродився»! Ні, не пізно, якраз впору! То неправильно говорять! Довго пальці загинали – Мого брата додавали. І виходило при цім, Що нас вісім, а не сім. І тоді сказав татусь:

Зараз з вами розберусь! Дід, бабуся та ще я – Це була одна сім’я. Другі дід та ще бабуся – В цій сім’ї росла матуся. Так, що хлопчики мої, Треба мати дві сім’ї, Щоби третю збудувати – Брат до брата додавати. Брат зрадів. І я радію, Бо тепер вже розумію: Тато, мама, брат і я – Це і є моя сім’я! Два діди і дві бабусі – Найріднісінькі ріднусі. Хоч і рідні, хоч мої, Але сім’ї в них свої.

Ребуси

7   Я

М+Я

Прислів’я та приказки про сім’ю

1.     Нащо й клад, якщо в сім’ї є лад.

2. За науку цілуй батька і матір в руку.

3. Шануй батька і неньку, то буде тобі скрізь гарненько.

4. Краще 7 раз захворіти, ніж 1 раз осиротіти.

5. Яка сім’я, такі й діти.

6. На сонці тепло, а біля матері добре.

7. У кожної деревини свій вік, а у кожної людини свій рід.

8. Яке дерево – такі й квіти, які батьки – такі й діти.

ЗАКОН РОДУ

(легенда)

Був колись такий закон – виганяти старих людей, які вже не могли роботу робити. Старший син виводив батька чи матір у глухий ліс і там кидав. А один чоловік пішов проти закону : пожалів свого батька - заховав його в землянці глибоко в пущі.

Рік живе старий, другий. Ніхто про те не знає. І впав на їхню землю неврожай лютий, а за ним – холодна, затяжна зима. Все поїли люди, навіть те, що на насіння лишали. Розмерзлась земля, а сіяти нічого. Пішов тоді син до батька та й каже : «Будемо гинути, тату. Усі разом». І заплакав. « Не плач, сину, - каже батько. – Є порятунок. Розбери стріху на хаті, розтруси її по полю, і зійде те зерно, що в колосках невимолочене залишилось.»

Зробив син так, як батько велів. А за ним і все село порозкривало свої хати. І зійшло жито, густе й могутнє, і був урожай невиданий. І прийшли до того чоловіка люди, і питали, хто навчив його так чинити. Чоловік і признався, що порушив закон, не вигнав батька. Зажадали люди побачити того діда. Він вийшов до них, сивий і згорблений, зіперся на костур і сказав: «Я смерті не боюся, давно готовий до неї. Можете вбити мене, але сина пожалійте, як він мене пожалів».

Заспокоїла діда громада, і прийняли тоді новий закон роду : берегти й шанувати старих людей за роки, за мудрість, слухати їхню раду й чинити так, як скажуть вони. І доглядати їх до самої смерті. А хто не виконає цього закону, то буде проклятий на віки вічні…

Предмет : «Азбука економіки»          4 клас

Тема: Економічний вибір в умовах сім’ї

Мета:

·                продовжувати роботу над формуванням знань учнів про першо-чергові та другорядні потреби, про те, що обмеженість є умовою неможливості мати всі послуги одночасно;

·                формувати поняття, що будь-який вибір є відмовою від чогось іншого, що вибір має негайні і віддалені наслідки;

·                виховувати взаємоповагу до всіх членів родини, показати, як наш вибір може впливати на почуття інших.

Тип уроку: урок засвоєння і застосування нових знань і вмінь.

Хід уроку

 I. Організаційний момент

 IІ. Перевірка домашнього завдання

      -  Який  спосіб, щоб скоротити витрати ваших сімейних доходів, ви пропонуєте?

 -  Від чого залежать наші потреби?

 -  Чи можна всі наші потреби задовольнити? Чому?

 III. Актуалізація опорних знань

 - Діти, вам доводилося гарячого літнього дня подорожувати? Уявіть собі, що ви опинилися в пустелі, де температура повітря +35° С, а у вас не залишилося води. І от ви вийшли на мальовничу рівнину, а тут стоять продуктовий магазин і кав’ярня. Що ви відразу зробите?

           ( Купимо щось попити.)

  - Вірно, ви будете купувати щось попити. Хтось придбає мінеральну воду, хтось сік, хтось «Фанту», «Колу», хтось піде в кафетерій і поп’є каву чи чай. Тобто кожен придбає лише те, що йому подобається.

Яка потреба стояла перед вами коли ви побачили магазин?               (Вгамувати спрагу)

-         Яка проблема виникла? (Довелося вибирати)

-         Пригадайте, що таке вибір, як про це говорить економіка?

Вміння вибирати – це означає вміти знаходити серед усіх можливих варіантів вирішення проблеми найкращий.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

-         Сьогодні на уроці ми розглянемо тему «Економічний вибір в умовах сім’ї»

V. Мотивація навчальної діяльності

  Миколка снідати прийшов

  І раптом розгубився –

  Зі столу краще взяти що,

  Смачненько щоб наївся?

  Бутерброд із ковбасою?

  Може з маслом, ще й з ікрою?

  Може варене яйце?

  Чи сосиску? Чи сальце?

  Добре, хай вже бутерброд

  Покладу сьогодні в рот.

  Пити чай чи може каву?

  Сік , чи йогурт, чи какао?

  Дуже складно для хлопчини

  Рішення приймати.

  А в житті нам щохвилини

  Треба вибирати!

-         Яка ж проблема стояла перед хлопчиком?

(  Задовольнити першочергову потребу в їжі, але при цьому потрібно було зробити вибір)

VI. Сприйняття і осмислення нового матеріалу.

Ви вже знаєте, що сім’ї у нас різні. Різні за віком і за складом, за звичаями і традиціями, різні в нас матеріальні доходи і витрати. Але всім нам доводиться робити вибір. Ваші батьки вибирали для вас дитячий садочок, до якого вихователя вас віддати. Вибирали школу, вчителя. Хтось вибирав новий холодильник, телевізор, комусь довелося вибирати квартиру, хтось підбирав шпалери та меблі для своєї кімнати. Кожен день ви робите вибір, коли збираєтесь до школи: чи то їхати громадським транспортом (тролейбус, трамвай), чи приватним (таксі, маршрутне таксі), чи просто пройти пішки і зекономити гроші для своєї родини чи для себе особисто.

Не завжди у виборі слід керуватися вигідним рішенням. Часто доводиться вирішувати – можеш ти обійтись без цього чи ні. Є речі обов’язкові, необов’язкові та бажані. Необхідні речі ще часто називають речами першої необхідності. Потреба у тих чи інших речах залежить від сезону, клімату, професії. Ще від чого? Пригадайте з попереднього уроку.

-         Що ж впливає на наш вибір?

v Першочерговість чи другорядність потреби.

v Бажання мати.

v Доступність в ціні.

v Мода.

v Якість.

v Корисність.

Отже, щоб зробити вибір, необхідно розглянути всі можливі варіанти.

VII. Первинне застосування набутих знань

-         Враховуючи все почуте, допоможіть Андрійкові зробити правильний вибір.

ЗАВДАННЯ

Навчальний посібник з економіки в книжковому магазині поблизу його будинку коштує 10 грн., а у магазині, до якого потрібно їхати на тролейбусі – 8 грн. В якому магазині краще купити посібник, якщо білет на тролейбус коштує 90 коп.?

(  Звісно, зручніше придбати посібник в магазині біля будинку. Але економічно вигідніше це зробити, проїхавши до магазину, де посібник коштує 8 грн. Знову ж таки потративши 1 грн. 80 коп. на проїзд, ми зекономимо 20 коп., але потратимо час, а «Згаяного часу і конем не здоженеш»)

Тому то і доводиться сім разів обдумати всі можливі варіанти, перш ніж зробити вибір.

VIII. Формування творчих умінь і навичок учнів

Зараз ми будемо працювати в групах. Кожна  група отримає завдання по темі нашого уроку. Вам потрібно буде його виконати і пояснити, чим ви керувалися у своєму виборі.

ЗАВДАННЯ № 1

Мама працює в перукарні і отримує 30 гривень за кожен відпрацьований день. Що ви порадите мамі: не піти один день на роботу і самій постригти своїх двох синів або дати їм гроші на перукарню? Стрижка однієї дитини в перукарні коштує 8 грн.

  (8*2=16 грн. – потратить на стрижку двох синів;

 30-16=14 грн. – зекономить, якщо сама піде на роботу, а хлопцям дасть на  перукарню гроші.)

ЗАВДАННЯ № 2

За відмінне навчання в школі батьки Віктора запропонували йому один з трьох варіантів літнього відпочинку. Допоможіть Віктору зробити вибір.

	І варіант	ІІ варіант	ІІІ варіант
	Відпочинок на    Південному  узбережжі Криму  в таборі «Артек» (24 дні – 800 грн.)	Круїз річкою Дніпро: «Київ – Черкаси – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Каховка – Херсон» (14 днів - 340 грн.)	Туристичний похід у Карпати (20 днів - 280 грн.)

ЗАВДАННЯ № 3

Сім’я Дениска складається з 5 осіб: тато, мама, старша сестричка Марійка, Дениско та бабця, якій 70 років. Незабаром у хлопчика день народження. Він давно мріє про домашню тваринку. Напередодні вся родина зібралася на родинну раду з приводу того, що подарувати імениннику. Допоможіть Денискові зробити правильний вибір. В цьому вам допоможе таблиця.

Варіанти\критерії	Сам доглядаю	Не заважає бабусі	Можна гратися
Кошеня
Щеня
Рибка
Пташка

(Варіанти відповідей учнів з кожної групи)

-         Чим ви керувалися, роблячи вибір?

-         Отже, необхідність вибору зумовлена тим, що ресурси обмежені, що кожен член сім’ї має піклуватися про здоров’я і спокій, інтереси інших, економію сімейних коштів та інші фактори.

IX. Підведення підсумків уроку

 - Що нового дізналися?

 - Що впливає на наш вибір?

Х. Домашнє завдання

Згадайте назви казок, оповідань, фільмів або мультфільмів, де героям доводилося робити вибір.

Тема:  Безмежність потреб та обмеженість ресурсів.

Мета:

·        продовжувати формувати знання учнів  про родину як частину суспільства;

·        формувати поняття про основні види потреб сім’ї, що потреби змінюються  в залежності від зміни цінностей.

·        вчити поважати думки та інших членів сім’ї, прислухатися до бажань інших та розуміти, що наші бажання безмежні, а ресурси для їх задоволення обмежені.

Тип уроку: урок формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань

- Діти, пригадайте «Казку про Золоту рибку» та її героїню ненаситну Бабу. Знання яких тем з економіки стали б у пригоді Бабі?

(Потреби. Види потреб. Безмежність потреб та обмеженість ресурсів для їх задоволення.)

ІV. Мотивація навчальної діяльності

- Як ви вважаєте, чому потреби Баби постійно зростали?

 (Вона не могла визначити для себе головні та другорядні потреби.)

 - Чи зупинилась би Баба у своїх бажаннях, якби рибка не залишила її біля розбитого корита?

 (Мабуть ні, бо чим більше вона отримувала, тим більше їй кортіло отримати ще.)

     V. Повідомлення теми та мети уроку

 - Сьогодні, продовжуючи розмову про родину як частину суспільства, ми дізнаємось про основні види потреб сім’ї, про те, що потреби змінюються в залежності від багатьох причин.

     VІ. Сприйняття і осмислення нового матеріалу

Розповідь вчителя

Озирнись навколо себе,

Тут є майже все, що треба –

М’яч, ковзани і квартира затишна,

Взуття по сезону і одяг, і книжки,

Ті речі, що можемо ми відчувати,

Товарами слід нам усі називати.

Та маємо інші потреби -

Навчатись потрібно й до лікаря треба,

Телевізор зламавсь, кран тече, витік газу –

Мерщій викликаєм ми майстра одразу.

Коли люди в житті нам допомагають,

Їхні дії ми послугами називаєм.

Разом із розвитком людини відбувається розвиток її потреб. У наш час недостатньо задовольнити потреби в їжі, помешканні, одязі. Все більше значення має задоволення духовних, культурних, освітніх потреб. Але от що цікаво. Спочатку потреби людини в їжі, одязі та житлі були мінімальними. Згодом виникла потреба урізноманітнювати їжу, купувати красивіший і модний одяг, створювати комфорт і затишок у своєму домі.

Це дозволяє нам зробити висновок, що потреби людини зростають. Ми вже з вами знаємо, що під час вироблення необхідних товарів та послуг, які могли задовольнити людські потреби, люди застосовують різноманітні ресурси. А якщо збільшуються потреби, то що відбувається з використанням ресурсів? Їх використання теж зростає. Виникає питання: а чи вистачить ресурсів, щоб задовольнити всі потреби людей? Адже кожен з нас має власні потреби, є потреби колективні, сімейні, суспільні, екологічні, економічні та інші.

Якщо розглянути власні потреби і потреби своєї родини, то їх можна поділити на особисті та колективні. Коли ви одягаєте нові джинси чи модну футболку, то яку потребу ви задовольняєте?          (Особисту потребу в одязі)

А квартира, холодильник, пральна машина здатні задовольнити ваші родинні потреби у житлі, тривалому збереженні продуктів харчування, чистому одязі. Від чого ж залежать наші потреби?

     VIІ. Первинне застосування набутих знань

     Проблемна ситуація

- Уявіть собі таку ситуацію: немовля проливає сльози, а батьки, намагаючись його заспокоїти, пропонують йому новий автомобіль, мобільний телефон, яхту, комп’ютер, гаманець з грішми, пляшечку з соскою. Що є першочерговою потребою для малюка? (Оскільки це немовля, то йому перш за все потрібна пляшечка з соскою)

- А які три речі хотіли б ви отримати в день свого народження?

- Якщо ви їх отримаєте, то чи повністю задовольните свої потреби?

- Скажіть, які ще речі необхідні для повного задоволення власних потреб?

Ви звернули увагу, що в усіх різні відповіді, бо й бажання у нас різні. Якщо ці питання поставити дорослим членам ваших родин, то відповіді теж будуть різними. І отримавши те, що нам так хотілося, нам захочеться ще чогось нового.

 - Від чого ж залежать наші потреби?

v Вік і стать.(Дорослим можна пити каву, а дітям – ні. Смаки дівчаток і хлопчиків теж відрізняються)

v Смаки і вподобання, національні звички і традиції. (Українці полюбляють вареники, росіянам подобаються пельмені. Туркмен обере чай, а турок – каву)

v Необхідність.(Ви підросли, а ваш одяг –ні, тому є необхідність придбати новий.)

v Стан здоров’я.(Людині з захворюванням шлунку не можна вживати газовані напої.)

v Кліматичні умови.(В Україні нам неодмінно знадобиться зимовий одяг і взуття, а жителям Африки він не потрібен.)

v Наявність коштів та інше.

- Чи можна одночасно задовольнити потреби кожної людини?

  ( Ні, бо потреби людей безмежні, а ресурси для їх задоволення обмежені.)

VIIІ. Формування творчих умінь і навичок учнів

 - Пригадайте казку «Рукавичка». Яка потреба була у звірів?

    (Вони хотіли задовольнити кілька потреб: житло, безпека, тепло)

-  А яка ж проблема виникла у звірів, що поселилися у рукавичці? ( Вони не змогли всі поміститися у рукавичці)

    -  Що було обмежено в казці? ( Розміри рукавички)

    -  Який висновок можемо зробити?   ( Бажання безмежні, а ресурси для їх задоволення обмежені)

    -  Чи доводилось вам у житті зустрічатися з ситуаціями, пов’язаними з обмеженістю?

Допоможіть Василькові знайти правильний вихід із ситуації, що склалася. Дохід родини Василька щомісяця становить 2300 грн. Щодня на їжу сім’я витрачає 30 грн., щомісяця батьки відкладають на літній відпочинок 200 грн. У цьому місяці родина повинна витратити дану суму грошей, враховуючи такі потреби:

1	Плата за квартиру та комунальні послуги	450 грн.
2	Проїзд у транспорті	150 грн.
3	Плата за приватні уроки англійської мови	100 грн.
4	Спортивний костюм для Василька	120 грн.
5	Комп’ютерні диски	80 грн.
6	Подарунок для бабусі на день народження	200 грн.
7	Нові кросівки для молодшого сина Сергійка	95 грн.

Проаналізуйте грошові надходження сім’ї Василька. Підрахуйте доходи і витрати. Знайдіть можливість скоротити витрати.

 (30*31+200+450+150+100+120+80+200+95=2350(грн.))

Варіанти відповідей учнів.

IX. Підведення підсумків уроку

-         Від чого залежать наші потреби?

-         Чи можна задовольнити всі потреби?

-         Що впливає на можливість задоволення наших потреб?

X. Домашнє завдання.  Проаналізуйте грошовий дохід ваших родин.Подумайте, де можна скоротити витрати ваших сімейних доходів.
Тема: Доходи і видатки. Бюджет сім’ї

Мета: формувати поняття про сімейний бюджет;

навчити визначити джерела формування бюджету сім’ї;

прищеплювати економне ставлення до бюджету сім’ї.

Тип уроку: закріплення та застосування нових знань

Основні поняття: сімейний бюджет, прибутки, витрати, заощадження сім’ї.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

- Що таке сім’я з точки зору економіки? Хто може входити до складу сім’ї?

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

 - Сьогодні ми розглянемо тему «Бюджет сім’ї». Для того, щоб краще і легше зрозуміти новий матеріал, пропоную вам зазирнути у казку.

V. Мотивація навчальної діяльності.

  - Послухайте, що трапилось з Мишком з казки Л.В. Книшової,

О.І.  Меншикової та Т.Л. Попової « Економіка для малюків, або як Мишко став бізнесменом».

Вже давно працює магазин Мишка, приносить йому добрий дохід і вдячність лісових мешканців. Прийшлось Мишкові навіть нове приміщення побудувати під магазин, а старе пристосувати під склад.

Барліг теж прийшлося розширювати, тому що у Мишка з’явилася родина, ведмедицю Марію Пилипівну він за жінку взяв. У барлозі тепер весело, стоїть гамір: двійко ведмежат-близнюків сумувати не дають, та й маленька Маняшка у колисці ричати вчиться. Ось і сьогодні Мишкові нема спокою. Закінчив він роботу, зачинив магазин, прийшов додому, а ведмежатка катаються по підлозі, один одного стусають.

 - Мені!

 - Ні, мені!

Виявилось, що в сусіда вовченяти новий самокат з’явився і ведмежаткам такий самий захотілося. Самокат ще не купили, але брати вже сваряться, не можуть поділити, хто перший буде на ньому кататися. Подивився Мишко та як зареве:

-         Швидко всі до столу!

       Тут сварка зразу ж припинилася - ведмедики добре знали, що у батька лапа важка.

Після вечері Мишко наказав принести з магазину калькулятор. Здивувались брати – невже тато за день не напрацювався? Але тато посадив їх поруч із собою і сказав:

  - Перш, ніж щось купити, треба свої ДОХОДИ підрахувати.

 - Це що ще таке – доходи?! – хором вигукнули ведмежата.

 - Доходи – це всі ті гроші, які отримує наша родина. Наша родина – це ми з мамою, бабуся і дідусь, мій брат, ви і ваша маленька сестричка.

- Що ж складає дохід нашої родини?

Члени родини	Вид доходів	Кількість отриманих грошей
Тато	Зарплата	2500 грн.
Мама	Допомога на дітей	По 60 грн. на кожну дитину
Бабуся і дідусь	Пенсія	По 150 грн.
Татів брат (дядько)	Стипендія	100 грн.

Всього дохід родини складає 3080 грн.

- Ура! – закричали близнюки.

- Ура! На велику кількість самокатів вистачить!

 Але тут втрутилась мама:

- А тепер підрахуємо наші витрати.

 І вона стала загинати пальці на лівій лапі.

Види витрат	Кількість витрачених грошей
Продукти	2100 грн.
Зимові речі	100 грн.
Книжки, іграшки, квитки в театр і кіно	80 грн.
Проїзд у транспорті	50 грн.
Податки	300 грн.
Плата за житло	100 грн.
Придбали праску	180 грн.

 Отже, все що назвала ведмедиця – грошові витрати. Що ж таке грошові витрати? Це гроші, які витрачаються у родині. Вони, як ви вже знаєте, бувають  особисті та загальні.

 Ведмедиця звернулася до дітей

     - То що, скільки залишиться?

Малюки з пихтінням підрахували -170 грн. Це самокатні гроші, так?

    - Ні, - заперечив Мишко, - це наші заощадження.

Заощадження – це частина доходу, яка залишається після того, як зроблено усі витрати.

Ведмежата не зрозуміли, що означає слово «заощадження», проте відразу ж вирішили, що самокат їм вкрай необхідний. Але тато Мишко з цим, мабуть, був не дуже згодний.

Заощадження – від слів ощадливий, бережливий. Заощаджують частину грошей всі хазяйновиті люди і тварини. На заощадження можна багато чого купити, наприклад, автомобіль. Можна скористатися заощадженнями для того, щоб поїхати куди – не будь відпочити. Із заощаджених грошей можна купити вам самокат, правда, один на двох. Тільки своїм друзям не забудьте дати покататися.

 - І не забувайте про наш сімейний бюджет, - суворо промовив тато. Але очі в нього були зовсім не суворі, а веселі, і ведмедики зрозуміли, що у них незабаром буде можливість покататися на новому самокаті.

VI. Пояснення нового матеріалу

Визначення:  Бюджет  в перекладі з англійської означає «грошова сумка». Бюджет є таблицею, в основній частині якої грошові прибутки, а в другій – витрати за той же період. Бюджет складається для того, щоб завчасно знати джерела надходження і направлення витрат. Бюджет можна назвати грошовим планом сім’ї.

             Доходи – різні види надходжень за певний період часу, що виступає в грошових одиницях.

Витрати – затрати матеріальних і грошових цінностей на придбання і використання будь-чого.

         Тож давайте перевіримо чи зрозуміли ви, що таке бюджет, дохід, витрати і заощадження.

-  Подумайте, чому англійці говорять: «Ми не настільки багаті, щоб купувати дешеві речі»? (Дешеві речі не завжди хорошої якості, тому краще купити одну річ високої якості, дорожчу, ніж багато дешевих.)

- Яких витрат не можна уникнути?  (Першочергових.)

- Як можна економити родинні гроші? (Робити раціональні покупки, планувати свій бюджет.)

V. Застосування набутих знань

Учням пропонується записати основні бажання (матеріальні) членів своєї сім’ї.     (Мамі – туфлі, татові – бритва і т.д.)

 - Чи зможуть за місяць здійснитися всі бажання?

(Не зможуть, тому що діти не знають бюджету своїх сімей).

 - Як ви розумієте поняття бюджету?

(Бюджет – це фінансовий план сім’ї, котрий враховує дохід і витрати)

Рольова гра

Клас об’єднано у 5 груп – «сімей».

Кожна група – «сім’я» виконує ряд завдань:

Ø складає сімейний бюджет.

Доходи	Витрати
·        зарплата; ·        пенсія; ·        стипендія; ·        премія та інше	·        їжа; ·        одяг і взуття; ·        квартплата; ·        транспорт; ·        медичні послуги та інше

Ø Розповідає про свої джерела доходів у сім’ї (різні джерела фінансових надходжень):

-         раніше зібране в банку;

-         дохід від цінних паперів;

-         здача житла квартирантам.

Ø  Складає баланс бюджету родин:

    Квартплата – 250 – 350 – 450 грн.;

    Одяг, взуття – 900 грн.

    Їжа – 600 грн.,

    Ліки – 140 грн.,

    Господарські витрати – 150 грн.,

    Шкільні витрати – 100 грн.,

   Транспорт (тролейбус) : 1,80 х5 = 9 грн. – тиждень;  х 4 =36  

   грн. - на місяць на одного члена родини.

    Проценти за кредит в банку 50 грн. + сам кредит =200 грн.

    Непередбачувані витрати: 100 грн.

    Заробітна плата: тата – 1300 грн.

    Мами – 800 грн.

       Пенсія: бабуся – 335 грн.

                    дідусь – 450 грн.

Ø            Підраховує баланс.

   - Чи зможе ваша родина правильно розпланувати свій бюджет?

   - Чи будуть у вас заощадження?

Доходи:1300+800+335+450=2885 грн.

Витрати:

450+900+600+140+150+100+250+(36*3)+100=2798 грн.

Заощадження:   Доходи – витрати = 2885-2798=87грн.

Висновок: правильно спланувавши бюджет сім’я зможе задовольнити необхідні потреби і ще заощадити кошти.

VI. Підсумок уроку.

- Що таке доходи родини? Витрати? Заощадження?

- Що таке бюджет сім’ї?

VII. Домашнє завдання.

Спланувати разом з батьками бюджет родини на місяць.

Тема. Виробництво економічних благ в умовах сім’ї.

Мета.  Формувати знання учнів про характерні риси                                          економічних благ, про відмінність між суспільними

та індивідуальними благами,

пояснити зміст поняття «продуктивність», показати, що         продуктивність праці дозволяє кожній людині мати

більшу кількість товарів та послуг.

Прищеплювати бажання працювати і робити це добре.

                                  Хід      уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

   - Які літературні твори, де героям доводилося  вибирати, ви пригадали?

(Ліна Костенко – вірш «Синички», казка «Іван Царенко і сірий вовк», казка «Про золоту рибку» О.С.Пушкіна, казка «Про царя Салтана», Л. Українка «Мамо, іде вже зима» та інші.)

   - Що ж називають вибором у економіці?

   - На що доводиться звертати увагу, коли приходиться робити вибір?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

   -  Коли ви відчуваєте спрагу, то що ви робите? Ви п’єте чай, каву, воду.          Змерзнувши ,ви одягаєте теплий одяг. Ви задовольняєте свої першочергові потреби.  Як в економіці назвати все те, що задовольняє наші потреби?

 (Це блага)

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

-  Сьогодні ми дізнаємось про виробництво економічних благ в умовах сім’ї, поговоримо про суспільні та індивідуальні блага, і яке значення має для нас продуктивність праці.

V. Сприйняття і осмислення нового матеріалу.

Пояснення з елементами бесіди.

 - Частину благ людина бере від природи. Що саме?

(Повітря, сонячні промені, водойми та джерела, лісові ягоди та горіхи, гриби, риба, квіти, лікарські рослини.)

- За них платити не треба, тому такі блага як називають?

БЕЗКОШТОВНИМИ  (даровими – дарованим природою).

  -  Проте людині треба значно більше благ, ніж природа здатна дати. Тому люди навчилися видобувати й створювати необхідні їм блага. Отож, ті блага, що їх людина спеціально створює, виробляє з метою задоволення своїх потреб, називають ЕКОНОМІЧНИМИ.

- Економічні блага, яким користуються люди, дуже різноманітні. Блага, якими користується тільки одна людина, - це особисті блага. До таких благ належать речі індивідуального вжитку: 

- зубна щіточка,

- рушничок,

- мило,

- носовичок,

- гребінець.

 - Блага, якими користуються одночасно багато людей, - це колективні блага або ще кажуть суспільні блага. Це:

-  школи,

- театри,

- громадський транспорт,

- медичне обслуговування.

 - А в межах родини колективним благом можна вважати ванну кімнату, кухню, телевізор, квартирний телефон.

  - Людство виробляє безліч благ і всі вони призначаються для задоволення потреб людини. Щоправда, в економіці економічні блага називають товарами та послугами. Оскільки ми розглядаємо виробництво економічних благ в сім’ї, то хочу вам нагадати, що здавна  українці оберігали родинний затишок. У народі казали: «Без сім’ї немає щастя на землі.»  У кожній сім’ї є свої неписані правила. Хто їсти готує, хто дітей доглядає, хто гроші заробляє, хто в магазин ходить. Пригадайте, як  економіка називає розподіл обов’язків між членами родини, коли хтось найчастіше і найкраще виконує один вид роботи? (Спеціалізація.)

 -  Пригадайте, хто найчастіше у вашій родині готує їжу?

 - Якщо обід приготує хтось інший із членів сім’ї, у кого вийде смачніше?

 - Чому?

 - Отже, ви вже зрозуміли, приготування їжі є одним із економічних благ, що виконується в умовах родини.

- Які ще економічні товари чи послуги для задоволення особистих та колективних потреб можуть вироблятися в умовах сім’ї? (Миття посуду, прибирання квартири, прання постільної білизни, купівля продуктів у магазині, ремонт та створення одягу(пошиття, в’язання ).

А якщо це сільська родина, то : вирощування овочів та фруктів, догляд за домашніми тваринами, робота в сімейному домашньому господарстві.)

 -  Якщо всі перераховані справи буде виконувати хтось один, чи зможе він задовольнити всі потреби родини?

Якщо всі обов’язки розподілити між членами родини, можна зробити значно більше і швидше.

VІ. Застосування набутих знань

 Послухайте вірш М. Сингаївського «Дощ із краплі починається» і визначте його головну думку.

                     Все – із доброго чи злого –

                                            Починається з малого…

                      Проганяй мерщій дрімоту –

                                            І рукам давай роботу.

                                            І роби невтомно, вміло,

                                            Хоч мале, та добре діло.

- То для чого, як ви вважаєте, треба вчитися працювати змалку?

Практична робота.

- От і ми сьогодні будемо вчитися виробляти економічні блага власними руками. Незабаром найбільше свято усіх православних християн – Великдень. Ваші мами, бабусі будуть випікати паску. А ми сьогодні повчимося «готувати» пиріжки.

  Клас об’єднується у групи – сім’ї по 4- 5 учнів. Кожна група отримує аркуші білого паперу у достатній кількості, ножиці, два фломастери різного кольору та один шаблон «пиріжка». Діти повинні зробити якомога більше «пиріжків». Кожен учень повинен здійснювати процес виробництва самостійно, від початку до кінця. При цьому треба ділитися один з одним фломастером, шаблоном, ножицями.

Дітям дається 5-8 хвилин для виготовлення «пиріжків». Результати роботи кожної групи записуємо на дошці навпроти назви групи. Групу – переможця можна нагородити чи визначити вербально.

- Чи відрізняється наш процес виробництва пиріжків від того, як їх готують наші мами та бабусі?

- Вони використовують справжнє борошно, а ми – папір;

- Вони замішують тісто, формують пиріжки, кладуть у них начинку, випікають, а ми – обводили шаблон, вирізали, прикрашали.

- А чим схожа наша робота на роботу наших сімейних поварів?

- Ми усю роботу робили самі від початку до кінця.

- А як ще можна було організувати роботу з виробництва пиріжків у групах?

- Можна було б розподілити роботу так, щоб кожен відповідав за певний етап. Хтось обводить шаблон, інший вирізає, наступний обводить краї пиріжка фломастером, а хтось прикрашає готовий виріб квіточкою.

 - Тобто ви пропонуєте розподілити обов’язки?

Добре, тоді порадьтеся у ваших групах хто за що буде відповідати і спробуємо ще раз «напекти» пиріжків.

  (Зібрати у дітей всі раніше виготовлені пиріжки. Роздати знову чисті аркуші в достатній кількості. Працюємо знову 5- 8 хвилин, використовуючи розподіл праці.)

- Підрахуйте, скільки пиріжків було зроблено у ваших групах.

- Запишіть результати на дошці поряд з попередніми.

Вчитель визначає групу - переможця.

- Скільки часу було потрачено для виробництва продукції першого разу? Другого?

- Коли вам вдалося виробити більше пиріжків?

- Чому, як ви вважаєте?

- Чи можете ви дати визначення, що таке продуктивність праці?

Продуктивність праці – це кількість виробленої продукції за певний період часу. На продуктивність впливають розподіл праці та навички працівників.

VІІ. Підсумок уроку.

Висновки.

-  Виготовлення певної продукції має назву процес виробництва. Для виробництва  потрібні виробничі ресурси. Для наших з вами пиріжків, наприклад, потрібні такі ресурси:

- природні (пшениця, вода, яйця);

- трудові (робітники – кулінари );

- капітальні(духова шафа, мікрохвильова піч);

- проміжні товари(борошно, дріжджі, маргарин, масло).

Гроші не є виробничим ресурсом, але за них можна придбати виробничі ресурси та проміжні товари.

VІІІ. Домашнє завдання.

- Розпитайте маму чи бабусю який рецепт вона використовує для приготування пиріжків чи печива. Запишіть його на окремому аркуші. На уроці праці ми виготовимо обкладинку, прошиємо всі рецепти і це буде «Наша класна книга кулінарних рецептів».

 - За нею ми будемо вчитися готувати, та закріпимо наші знання з економіки  за темами «Ресурси», «Виробництво», «Продуктивність праці».

Додаток до уроку

 «Виробництво економічних благ в умовах сім’ї»

Варіанти завдань, які можна запропонувати для роботи в групах.

Завдання № 1

Наша Рита вже доросла –

Борщ варитиме сама.

Мама – кухар на роботі,

Брата й тата ще нема.

- З яких природних ресурсів варитиме борщ дівчинка?(Виберіть серед запропонованих ті, які потрібні для приготування борщу)

- Як назвати роботу Рити з точки зору економіки відповідно до теми нашого уроку?

- Чи вмієте ви готувати борщ? Хто у вашій родині відповідає за приготування їжі?

Завдання № 2

- Ваша родина полюбляє піцу домашнього приготування. Які продукти ви використаєте для її приготування?

- Хто у вашій родині відповідає за приготування їжі?

- Які ваші улюблені страви?

- Чим ви порадуєте матусю на 8 Березня?

Завдання № 3

Пригадайте казку «Колосок» та розташуйте у правильній послідовності етапи виробництва пиріжків. Назву першого етапу вже поєднано з його номером.

Віднести борошно до млина                                   1

Розтопити піч                                                           2

Обмолотити колосок                                               3

Нарубати дров                                                          4

Принести води з криниці                                        5

Принести борошно з млина                                    6

Змолоти зерно на борошно                                     7

Замісити тісто                                                           8

Посадити пиріжки в піч                                           9

Наліпити пиріжків                                                   10

Завдання № 4

- Ви відвідуєте гурток «Умілі руки. Вишивання» і вирішили приготувати сувеніри для членів своєї родини. Що вам для цього потрібно?

- Чи можна вашу роботу назвати виробництвом економічних благ в умовах сім’ї?

Завдання № 5

- Назвіть (намалюйте) усі ресурси, які необхідні для приготування вареників з картоплею. Поясніть, які з цих ресурсів є трудовими, природними, капітальними, проміжними.

Шаблон для виробництва «пиріжка»

 

Використана література

1.     Беденко М . В. Бізнес . Не тільки для дітей .- В.: ПП  «АІСТ –прес»,1997.-76с.

2.     Богданович М. Задачі з економічним змістом//Початкова школа, 2000.-№9.

3.     Вашуленко М.С., Мельничайко О.І. Рідна мова:       

Підручник для     2   кл. –   К: Освіта, 2003

4.     Економическое образования школьников. Методические рекомендации.-Запорожье: Днепровский металург,1995.-136с.  

5.     Моя економіка: Підручник для учнів 8-9 класів загально освітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням економіки та для учнів 10 класів загально освітніх і гуманістичних профілів/ Л.М.Кириленко, Л.П.Крупська, І.М.Пархоменко, І.Є.Тимченко.-К.:А.П.Н.,2001.-320с.

6.     Оксаненко С. Ділові ігри й економічна освіта//Початкова школа, 2000.-№9.

7.     Основи економіки: Проб. Підруч. Для 11 кл. загальноосвітн. Мет./І.Ф.Радіонова, І.С.Кравченко,І.Л.Петрова,В.В.Радченкою;За мета..І.Ф.Радіонової.К.:-Зодіак- ЕКО,1995.- 224с.

8.     ПробірченкоН.А. Інтеграція економічних знань у початкових класах// Початкова школа, 1999.-№4,5,7,10-12.

9.     Програми. Основи економічних знань для середньої школи- К.,1996.